1. Наука про мистецтво, про форми прекрасного в художній творчості, у природі та суспільстві. У працях Леніна розроблено основні проблеми естетики, дано класичні взірці застосування діалектичного матеріалізму до аналізу явищ і фактів художньої творчості (Мист., 2, 1955, 3); // Система поглядів на мистецтво, якої дотримується хто-небудь. Велике місце в концепції реалізму Шевченка, загалом в його естетиці, займав проблема позитивного ідеалу і позитивного героя (Укр. літ. критика.., 1959, 53).
1.ESTÉTICA: La estética es la rama de la filosofía que estudia la esencia y la percepción de la belleza y el arte.
2. Краса, художність чого-небудь. Художньо невиправдане перенесення засобів мовної характеристики з однієї стилістичної сфери в іншу веде до втрати почуття естетики слова (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 446).
2. Belleza, arte en cualquier cosa. En la palabra escrita, en las artes rítmicas, también hay estética.
Дитина жіночої статі. І дитинка в її була, дівчинка, як ясочка, свіжа й повна, як гурочок (Вовчок, І, 1955, 4); Школярочка іде у перший клас.. Настав для дівчинки жаданий час (Дмит., В обіймах.., 1953, 65).
1. Маєток, помістя, володіння. – Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, – нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Вовчок, І, 1955, 116); Серед самого осередка [острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Н.- Лев., IV, 1956, 192).
1. Estado, posesión.
2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Вас., II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоровї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки – хлопя, горобчик (Гончар, М. Братусь, 1951, 41).
2. Fuerza.
3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде – побачимо (Сл. Гр.); – Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Л. Укр., І, 1951, 361).
3. Poder (político), liderazgo.
ДЕРЖАВА, и, ж.
Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних ірабів, виникає і нове історичне явище – класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави (Нариси стар. іст.УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії,відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Біогр. Леніна, 1955, 152); // Країна з таким апаратом політичної влади.Будучи складовою і невідємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука.., 12, 1957, 1);Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Нагн., Пісня.., 1949, 64).
ESTADO. Aparato de poder político
La imagen corresponde al sello del gobierno hetmánico.
En la historia de Ucrania, la «Ukrainska derzhava» o «Estado ucraniano» fue el nombre oficial de este país durante el gobierno del Hetman Pavlo Skoropadsky, anunciado oficialmente el 29 de abril de 1918.
La estructura política funcionaba como una variante de una monarquía constitucional, basada en algunos de los aspectos del antiguo «Estado hetmánico» de los siglos XVII y XVIII.
El sello de la imagen apareció el 14 de diciembre de 1918.
АЛГЕБРА, и, ж. Розділ математики, що вивчає загальні закони дій над величинами, вираженими літерами, незалежно від їх числового значення. Дістала [Ганна] підручник з алгебри і пробувала розв’язувати задачі (Коз., Сальвія, 1959, 122).
ÁLGEBRA.
Parte de las matemáticas que estudia la cantidad considerada en general y representada por letras u otros signos
1. Те саме, що імла. Палке небо, жовтувата Недвижима пилюга. Млява спека й тьмянувата, Де не глянеш, скрізь юга (Манж., Тв., 1955, 72); Сонце.. витріщилося зверху.. Понад озером закурилася легенька синяста юга (Дн. Чайка, Тв., 1960, 115); Навкруги весь степ як у тумані од юги (Головко, II, 1957, 224).
CALIMA, BRUMA.
La calima o calina es un fenómeno meteorológico consistente en la presencia en la atmósfera de partículas muy pequeñas de polvo, cenizas, arcilla o arena en suspensión. Cuando esta ocurre por efectos del polvo, sales (sodio) o elementos propios del ambiente, se conoce como calima tipo «A»; cuando se produce por eventos especiales, tales como incendios forestales u otros eventos de carácter contaminante, se le denomina calima tipo «B».
2. Снігова буря; завірюха, хурделиця. А все як давнє спогадаю, То воскресає і воно: Та люта ніч, юга холодна… (Черн., Поезії, 1959, 94);
VENTISCA, Tomenta de nieve.
// Сніг, що переноситься низовим вітром. Вітер шаленів. Він люто здував з горбів суху, колючу югу, болісно бив нею в обличчя, сипав під ноги (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 342).
//La nieve que es llevada por vientos superficiales.
1. Домашня тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні і т. ін. По квітничку собака поскакав, Усе понівечив і потоптав (Гл., Вибр., 1957, 174); Чіпка вступив у двір. Велика, чорна, кудлата собака кинулась на його з-під загороди (Мирний, І, 1949, 269); Хряпнула хвіртка, і цеповий собака загавкав і з цепу рвався – до воріт (Головко, II, 1957, 44); Нині собаки використовуються у карному розшуку і як поводирі сліпих, шукають корисні копалини і підземні гриби трюфелі, доглядають дітей і пасуть худобу, охороняють державні кордони, виносять із поля бою поранених, шукають міни (Знання.., 7, 1970, 29); У витягнутій.. руці він тримав поводок мисливського собаки (Довж., І, 1958, 422); Подзвонили до району, викликали з міліції собаку-шукача (Вишня, І, 1956, 416); *У порівн. Десь узялися свині та так і опали мене навкруги, як ті собаки (Н.-Лев., III, 1956, 283); – Блаженки додому напишуть, все відрапортують в артіль… Взявся, скажуть, Хома собакою на земляків… (Гончар, III, 1959, 309).
1. PERRO. Animal doméstico de la familia de los canes, usado para proteger y acompañar al humano.
Боятися, як скаженого (скаженої) собаки – дуже боятися. – О, дурненька Солошка співає! – кричали вони й мерщій тікали до хати, щоб не зустріла вона де їх, бо боялися її, як скаженої собаки (Мирний, І, 1954, 55);
Temerle como a un perro loco: tener mucho miedo.
Голодний, як собака – дуже голодний. – Поклади мене у віз із рибою. – Ай! Риба! По всій Польщі люди голодні, як собаки. Рибу розкрадуть, і пана… – То вези мене хоч на чорті – тільки вези! (Довж., I, 1958, 269);
Hambriento como perro: muy hambriento.
Дивитися (подивитися, вульг. витріщатися, витріщитися і т. ін. ), як (мов, наче і т. ін. ) собака на висівки – дуже пильно, здивовано дивитися на щось. – Давно, бабо, порося здохло? – Язик тобі колякою, – накрила баба фартухом відро [з ковбасами]. – Щезни, чого витріщився, наче собака на висівки (Мушк., Чорний хліб, 1960,108);
Mirar como perro en salvado: muy de cerca y con gran sorpresa.
Злий (лихий і т. ін. ), як (мов, немов і т. ін. ) собака – дуже злий. – Де ж мені, панотче, дітись? – каже жінка. – Він мене б’є.. Хоч дурний, та такий злий, як собака (П. Куліш, Вибр., 1969, 120);
Bravo como perro: muy enojado, iracundo.
Змерзнути, як собака – дуже змерзнути;
Congelarse, tener mucho frío como perro: tener demasiado frío.
[I] з собаками не піймати кого – даремно ловити когось; хтось надійно сховався. – Ну, по сій же мові та будьмо здорові! – каже Назар.. – Тепер я вільний хоч на півроку; з собаками не піймають (Вовчок, І, 1955, 141);
Perseguir algo como un perro: en vano.
І (й) собаки не їдять – багато чого-небудь. Оратор винувато посміхнувся: – ..Землі у нас хіба що під нігтями… А тут ось у пана її й собаки не їдять (Панч, На калин. мості, 1965, 88);
Y los perros no comen: mucho de algo.
І собака не гавкне (не загавкала) – ніхто й не згадає. – Поки гладкий схудне – худого на цвинтар понесуть, і собака не гавкне (Стельмах, І, 1962, 22); Пропав – і собаки не загавкали (Укр.. присл.., 1963, 196);
Nadie recuerda.
Любити, як собака цибулю – те саме, що Любити, як собака палицю (див. палиця). – Хто ти такий, питаю в тебе. Ти мій панщанний? Еге, так? – Ні, князю! Од цього мене бог помилував. Я панщину люблю, сказати по правді, як собака цибулю (Н.-Лев., VII, 1966, 168);
Amar como un perro ama la cebolla (o como un perro ama una caña): no amar.
Як (мов, немов і т. ін. ) вірний (вірна) собака – дуже віддано, запобігливо. Колісник пихтів, одпихався, а вона, як навісна, то одскакувала від його, то, прискакуючи, горнулася, мов вірна собака (Мирний, III, 1954, 277);
Como perro fiel: muy entregado, afectivo, considerado, fiel.
Як собак – дуже багато;
Como perros: muchos.
[Як] собака на сіні – про того, хто сам не користується чим-небудь й іншим не дає. [Старшина:] Та ти мені не кажи, я його знаю добре,.. як собака на сіні: сам не їсть і другому не дає, вредний ірод (К.-Карий, І, 1960, 59);
Como perro en el heno: persona que no disfruta nada ni nadie le da nada.
2. перен., зневажл. Про злу, жорстоку, недоброзичливу і т. ін. людину. Якась собака винишпорила, що в листі друковане, і мене кличуть на пошту, щоб одкрити при мені листи (Коцюб., III, 1956, 250);
2. Persona malvada, despreciable, brutal; o desnutrido.
// Уживається як лайливе слово. – Собако! блюдолизе! ієзуїте поганий! – .. сипав Жук докорами на Шестірного (Мирний, І, 1954, 336); – Собака, – вилаявся дід і блиснув своїми .. очима у бік уланів (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 21).
// Se usa como expresión soez o mala palabra.
3. до чого, перен., рідко. Той, хто досяг досконалості в чому-небудь; вміла, спритна, завзята в чомусь людина. За сими [вершниками] плентавсь розбишака, Нептунів син,.. Мезап, До бою був самий собака (Котл., І, 1952, 195).
3. Raramente, persona que ha alcanzado la perfección en alguna habilidad u oficio.
4. Хижий ссавець родини собачих. У Карпатах водяться.. видра, борсук, норка, тхір темний, горностай і лисиця. Останнім часом з метою акліматизації сюди завезено єнотовидного собаку (По заповідних місцях.., 1960, 58);
4. Cánido. Familia de mamíferos carnívoros con cinco dedos en las patas anteriores y cuatro en las posteriores, como el perro y el lobo.
Дикий собака динго. (в чому, тут і т. ін. ) собака заритий (зарита) – ось у чому суть справи. – Чіткої системи поглядів у тебе ще нема. Ось в чому собака заритий (Головко, II, 1957, 524);
Dingo: perro salvaje
[Потрібний], як собаці другий хвіст (печена цибуля і т. ін. ) – те саме, що Потрібний, як собаці п’ята нога (див. нога). – Жартуй собі, молодий чоловіче, з дівчатами.., коли вже маєш таку охоту до жартів, а нам вони – як собаці другий хвіст, – вже трохи м’якше зауважив Перегуда (Іщук, Вербівчани, 1961, 202);
Como una segunda cola a un perro, o una quinta pata: innecesario.
Собаки виють від чого – щось дуже погане, неприємне, викликає в кого-небудь відразу. [Романюк:] Письменник приїхав сюди працювати, йому тиша потрібна,.. а від твоїх пісень собаки виють (Корн., II, 1955, 196);
Los perrow aullan por algo: algo muy malo le ha sucedido a alguien.
Усякий (усяка) собака, вульг. – кожний. – Мене тут усяка собака знає, адже я місцевий (Чаб., Балкан. весна, 1960, 86);
Cada perro: cada uno.
Хоч на хвіст лий собаці, вульг. – дуже несмачний. – Не борщ, а кисла юшка, хоч на хвіст лий собаці! (Козл., Мандрівники, 1946, 43);
Como perro lamiendo su cola: algo muy desagradable
Хоч собак гони (ганяй); Що й собаку не вдержиш – дуже холодно. – Один [фінн] каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку
1. Водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні. Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма (Шевч., І, 1963, 3); Розлилась Рось рукавами й рукавцями поміж зеленими острівцями, розсипалась по камінні, переливаючи білу хвилю з каменя на камінь (Н.-Лев., І, 1956, 51); Геть понад морем, над хвилями синіми В’ються, не спиняться чаєчки білії (Л. Укр., І, 1951, 151); *У порівн. Темна ніч. Чорні хмари, ніби великі хвилі, насуваються одна на другу (Коцюб., І, 1955, 444); Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу (Мирний, III, 1954, 178); І котяться юрби, мов хвилі, Немов Середземна вода (Рильський, III, 1961, 260);
1. OLA. Onda en el agua formada por el viento en la superficie del mar o de un lago
// чого. Те, що своїм рухом або формою нагадує водяний вал. Обабіч шляху з тихим шумом хлюпались зелені хвилі хлібів (Головко, І, 1957, 95); [1-й комендор:] Вийдеш у степ – і котяться хвилі жита, пшениці, біжать до обрію (Корн., І, 1955, 70);
//Cualquier cosa que, en movimiento o forma, se parezca a una ola en el agua.
// Потік якої-небудь легкої маси, що здіймається, поширюється в повітрі (туману, пари, диму і т. ін.). Він курив папіроску за папіроскою і розбивав головою хмари синього диму, що повзли за ним довгими хвилями, як туман в горах (Коцюб., II, 1955, 167); Недалеко впав снаряд, обдало Маковейчика гарячою хвилею (Гончар, III, 1959, 57);
//Onda: masa de cualquier fluido ligero que se expande. Niebla, vapor, humo, etc.
// Потоки світла, звуків, пахощів, що напливають, розходяться, ніби водяні вали. Куряваnстелилась по гладкому, як дзеркало, ставку і купалась у хвилях рожевого світла (Коцюб., І, 1955, 27); Повітря заповнялося щебетанням птиць, і хвилі того щебетання одна за другою котилися з лісу (Хотк., І, 1966, 130); Співали труби. Вони котили поперед себе хвилі звуків, тугих і бадьорих, як весільний вальс (Чаб., Балкан. весна, 1960, 398); *У порівн. Широкою хвилею неслися пахощі польових квіток з усіх боків (Мирний, IV, 1955, 212);
//Ondas de luz, de materiales en combustión, sonido – cualquier cosa que se mueva similar a las olas.
// Пасма (волосся). Його велична голова з цілими хвилями ясних кучерів ясно вирізалась проти білих стін (Н.-Лев., III, 1956, 248); В його погляді, рухах і навіть у хвилях буйного волосся було щось таке, що робило його схожим на артиста (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 13);
//Rizos, ondulaciones en el cabello.
// Хвиляста складка, утворювана згином тканини, одягу тощо. Маруся, напившись з матір’ю чаю і поприбиравши з стола та впоравшись, сіла на канапі край вікна шити сорочку. Тонке полотно хвилями лежало на її колінах, спускалось додолу, падало на поміст (Н.-Лев., VI, 1966, 60); Раусліт помалу.. починає роздягатися. Білі хвилі одягу шарудять і падають на підлогу (Собко, Любов, 1935, 108);
// Pliegues en telas.
// кого, чого, яка. Потік, лава кого-, чого-небудь, що рухається кудись одне за одним. На високій бессарабській полонині день у день котиться брудна хвиля овечої отари (Коцюб., І, 1955, 387); Калинович стояв серед того хаосу, мов неживий, заплесканий хвилями людей, що пропливали й відпливали (Фр., VI, 1951, 157); – Василечку! – безсило крикнула вона, б’ ючися рученятами у стіну якихось спин, але хвиля людська несла її все далі й далі (Хотк., І, 1966, 113); Хвиля розгніваних людей попливла до терема (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 118); Степ клекоче лавами наступаючих. Хвиля за хвилею йдуть за броньовиками, зблискують багнетами, скільки видно, скільки засягає в степову просторінь світло прожекторів (Гончар, II, 1959, 436).
// Alguna masa que se mueva junta, como lava o rebaños de ovejas.
Вибухова (ударна) хвиля – різке коливання повітряних має внаслідок вибуху. Вибух стався несподівано. Вибухова хвиля навстяж [навстіж] розчинила сінешні та хатні двері і вдарила Галю спиною об стіну (Коз., Блискавка, 1962, 45); Основним уражуючим фактором при вибуху атомної бомби є ударна хвиля (Курс фізики, III, 1956, 376);
Onda de choque: fluctuación fuerte y súbita de aire debido a una explosión.
2. чого, перен. Нестримне піднесення, посилений рух, вияв чого-небудь. Никодим, так сказати, з головою кинувся в ті спінені, розбурхані хвилі революційного руху (Фр., III, 1950, 323); Прагнення Наполеона підкорити і поневолити російський та інші народи Росії викликало хвилю всенародного обурення і гніву проти загарбників (Іст. УРСР, І, 1953, 401); Треба було сподіватися, що рано чи пізно хвиля терору докотиться і сюди, на затишну вулицю Євгена Гребінки (Гончар, IV, 1960, 44);
2. OLA. Elevación o movimiento que comienza a revelar algo, como una ola revolucionaria o una ola de crimen o terror.
// Наплив яких-небудь почуттів, думок, що визначають настрій людини. Звіяло усього [Якова] холодком, сполоснули гарячі хвилі образи, сорому, жалю… (Вас., II, 1959, 64); Гаряча хвиля вдячності залляла серце. Щербатиха схопила Василя за голову й поцілувала (Хотк., І, 1966, 102); Хвиля почуттів, і радісних, і тоскних, переповнює хлопця (Стельмах, І, 1962, 400); Мати захлинулася новою хвилею гніву і тому не могла звести голосу, щоб ще раз пробрати непокірну… (Речм., Весн. грози, 1961, 82); Петру глянув на оковані залізом ворота, і важка хвиля спогадів потьмарила його чоло (Чаб., Балкан. весна, 1960, 254).
// Fuertes sentimientos o pensamientos que influyen en el humor de la persona. Una ola de gratitud, una ola de furia, etc.
3. фіз. Коливальний рух у фізичному середовищі. Луна – не що інше, як повернення звукових хвиль, що відбилися від якої-небудь перепони (Цікава фізика.., 1950, 309); Від центра землетрус поширюється хвилями. Це сейсмічні хвилі (Про вулкани.., 1955, 23); Основним джерелом наших відомостей про космічні тіла є електромагнітні хвилі, які випромінюють або відбивають ці тіла (Наука.., 1, 1958, 9);Шлях, пройдений хвилею за один період, називається довжиною хвилі (Осн. радіотехн., 1957, 5).
3. En física: Oscilación periódica que produce un medio físico como la luz,el sonido.
Довгі хвилі – електромагнітні хвилі, довші 3000 метрів;
Onda larga: ondas electromagnéticas de más de 3000 metros.
Короткі хвилі – електромагнітні хвилі, що мають довжину від 10 до 50 метрів.
Onda corta: ondas electromagnéticas que oscilan engre los 10 y 50 m de longitud.
ХВИЛЯ , і, ж.
1. заст. Хвилина (у 1 знач.). Вагадло приробили аж у XVII віці. Тоді також поділили годину на 60 хвиль, а хвилю на 60 хвилинок (Коцюб., III, 1956, 8).
1. Sinónimo de Хвилина – MINUTO.
2. розм. Короткий відрізок часу; мить. Денис хвилю сидів, задумавшись, потім почепив рушницю на плече і, не сказавши нікому й слова, кудись пішов (Тют., Вир, 1964, 16); Клас невдоволено загудів, і Павло Миронович, подумавши з хвилю, додав: – Задачу цю нехай рішать добровольці! (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 167); Хай то була лише хвиля щастя, але ж вона була, і її ніхто вже не зітре з пам’яті (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 179).
2. Momento. Una porción corta de tiempo.
В одну хвилю – те саме, що В одну хвилину (див. хвилина). Подол сорочки змок в одну хвилю і хльоскав тепер по ногах (Хотк., II, 1966, 135);
En un minuto – Pronto.
За (через) [якусь] хвилю; По хвилі – те саме, що За (через) [якусь] хвилину (див. хвилина). «Ось таким ти мені подобаєшся» – окинула бистрим озирком Марися свого супутника і за хвилю знов сиділа серйозна, дивлячись у вікно (Гончар, Бригантина, 1973, 78); Через хвилю лице її зробилося знову діловитим і зосередженим, і вона знову стала продовжувати огляд (Тют., Вир, 1964, 294); [Прісцілла:] Руфіне! [Руфін (по хвилі мовчання) :] Що? (Л. Укр., II, 1951, 504); Жінка важко, але тихо зітхнула і обважніло присіла на край стільця. По хвилі з її очей поповзли кришталеві краплинки (Досв., Вибр., 1959, 237);
Después de un minuto: más tarde.
На [одну] хвилю – те саме, що На [одну] хвилину (див. хвилина). Гамір, співи, крики та п’яні прокляття невгавали й на хвилю (Фр., II, 1950, 9);
Ver «Хвилина»
У ту ж [саму] хвилю – те саме, що У ту ж [саму] хвилину (див. той). Джмелик глянув на нього і в ту ж хвилю відвів погляд: Оксенові очі дивилися на нього запитливо, але спокійно (Тют., Вир, 1964, 539);
Ver «Хвилина»
У цю (у сю) хвилю; В тій хвилі -те саме, що У цю (у сю) хвилину (див. хвилина). Та в цю хвилю двері розчинились і ввійшли: якийсь рудобородий в довгому старім плащі подертім; з лірою ж за ним дідок кошлатий (Тич., II, 1947, 160); Все швидше й швидше почав перевертатися камінь.., але в сю хвилю одним скоком догнав його опришок і, поставивши ногу, затримав на місці (Хотк., II, 1966, 204); Дорогою в тій хвилі йшов з поля чоловік з мішком і ціпом (Фр., IV, 1950, 54).
1. Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/60 години, або 60 секундам. На світанку дев’ятого січня о десятій годині тридцять хвилин почалася артилерійська канонада і тривала дві години (Тют., Вир, 1964, 486);
1. MINUTO: Unidad de medida de tiempo, equivalente a 1/60 de hora o a 60 segundos.
// Тривалість, що визначається цією одиницею виміру. На другій станції, де потяг стоїть 12 хвилин, злізли ми на вокзал (Коцюб., III, 1956, 337); Дід замовк, похиливши голову. Мовчав і парубок, утопивши очі в пожар на заході. Кілька хвилин було тихо (Хотк., І, 1966, 96); – Павло, покличте сюди дівчат з кухні! – За хвилину-дві заявилися заспана покоївка та куховарка (Панч, На калин. мості, 1965, 66).
//Duración de algo determinada por esta unidad de medición.
Ні (ані, і) на хвилину – навіть на короткий час. Гомін не вгавав ні на хвилину, пожадання сипались снопами (Мирний, III, 1954, 288); Кожний напружено чекав різкого й гострого: «До зброї!..» І не було ані на хвилину спокою (Сос., І, 1957, 265);
Ni por un minuto: por un breve tiempo.
Хвилина в хвилину – точно у визначений час. Спав [Герн] у кабінеті на дивані і прокинувся з головним болем, але, випивши міцної кави, примусив себе одягнутись і, як завжди, підтягнутий та пунктуальний, точно хвилина в хвилину заявився в штаб (Тулуб, В степу.., 1964, 496); – Не турбуйтесь: наш поїзд рушить точно за графіком Ставки. Хвилина в хвилину (Гончар, III, 1959, 22);
Minuto a minuto: exactamente, a un tiempo preciso.
Хвилину-другу – протягом однієї-двох хвилин. Людські тіні снували повз його, й на хвилину-другу закривали його собою, немов якою запоною (Мирний, І, 1949, 310).
Minuto-amigo: con uno o dos minutos más de tiempo.
2. Короткий відрізок часу; мить. Вона одхилилась за ворота й одну хвилину не знала, чи бігти до їх [до матері й свекрухи], чи тікать в пекарню (Н.-Лев., II, 1956, 344); Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші… Хвилина – і табун мов буря понесла (Рильський, І, 1956, 82);
2. Un breve período de tiempo, un MOMENTO.
// у знач. присл. хвилиною, розм. Зараз же, дуже швидко; миттю. [Xрапко:] Іди собі. Йди – пора вже і про обід подумати. [Явдоха:] Я зараз, таточку; хвилиною на стіл накрию (Мирний, V, 1955, 139);
Muy rápido, al instante, pronto.
// Певний відрізок часу, пора, момент. Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світу літати, Щоб вітер розносив луну (Л. Укр., І, 1951, 93); – Бувають такі хвилини в житті, коли людині найдорожче за все щире слово підтримки (Донч., Шахта.., 1949, 97); – Справа ж не в тому, силач він там чи ні,- терпляче пояснював Брянський зміст подвигу.- Головне, що він не розгубився в рішучу хвилину (Гончар, III, 1959, 36); І все ж Сергій навіть у цю критичну хвилину не зрікся поставленої мети (Гур., Друзі.., 1959, 28); Вір, друже мій, Що в грозову хвилину Заслонить серцем він Любиму Батьківщину (Забашта, Вибр., 1958, 36);
//Un momento.
// Вільний час. – Викувати троянду не кожний зуміє, і я щоразу повертався до цієї справи, як тільки траплялась хвилина (Ю. Янов., II, 1958, 223).
//Tiempo libre.
Вільна (зайва) хвилина – не заповнений роботою короткий час. Минулу зиму вони всі – і сам Коваль, і його інженери, і Андрій, і Марта – не бачили вільної хвилини. Вони працювали як шалені (Собко, Срібний корабель, 1961, 247); Пишіть до мене, якщо знайдете зайву хвилину (Мирний, V, 1955, 377);
Un minuto libre, de sobra.
В одну хвилину – зараз же, дуже швидко; миттю. І в одну хвилину скочила дитина у куток; закапали від болю й страху сльози (Коцюб., I, 1955, 439); Завдання він рішав в одну хвилину (Хотк., І, 1966, 147):
En un minuto: justo ahora, ya mismo, muy rápido.
В усяку (у будь-яку) хвилину – будь-коли, в будь-який момент. Спробуй-но тільки, зачепи! В усяку хвилину і перед ким завгодно він ладен вступитися за свого брата (Гончар, III, 1959, 55);
En todo o cualquier minuto: en cualquier instante, inesperadamente.
За (через) кілька хвилин – трохи згодом, через невеликий проміжок часу; швидко. Маріцца.. вийшла з хати і за кілька хвилин привела з собою глуху Маріору (Коцюб., І, 1955, 281); Брянський скомандував скласти на воза матеріальну частину. Бійці вмить розв’ючились, і за кілька хвилин міномети вже лежали в каруці, дбайливо обмощені сіном (Гончар, III, 1959, 70); Через кілька хвилин вона повернулася із цебром води і заходилася розтоплювати піч, щоб приготувати для гостя хорошу вечерю (Тют., Вир, 1964, 156);
Tras unos pocos minutos: ya pronto, un poquito después.
За (через) [якусь] хвилину – дуже швидко, не минуло (не мине) й однієї хвилини. Враз знадвору почулось несамовите гавкання, а за хвилину грубий чоловічий голос: – Хто там? (Коцюб., I, 1955, 244); За хвилину до хати вбіг денщик (Панч, В дорозі, 1959, 131); [Сестра Мархва:] О-о! (Мерщій біжить назад і через хвилину надходить з сестрою Серахвимою) (Мирний, V, 1955, 105); – Тільки свисну – миттю кінь прилине. За хвилину ми вже в горах будем! (Л. Укр., І, 1951, 391);
Tras un minuto: no transcurrirá ni un minuto más.
З кожною хвилиною – дуже швидко; щохвилини. Дівчинка звикала до мене з кожною хвилиною (Ю. Янов., II, 1958, 70); З кожною хвилиною схід розростався високим вікном світання (Гончар, III, 1959, 434);
Con cada minuto: muy rápido.
З хвилини на хвилину – кожної хвилини, щохвилини; в найближчий час; от-от, ось-ось. Сьорбаючи по ложечці, вона з хвилини на хвилину все більше та більше червоніла (Мирний, III, 1954, 279); – З хвилини на хвилину чекаю телеграму – виклику з Генерального секретаріату на роботу (Головко, II, 1957, 483); [Марія:] Син приїжджає? .. [Одарка:] Чекаю з хвилини на хвилину (Зар., Антеї, 1962, 5);
Minuto tras minuto: muy pronto, en un futuro muy cercano.
І (ні) хвилини [немає, нема, не було, не буде] – вільного часу зовсім немає, не вистачає;
Y (no) habrá, hay ni un minuto: sin tiempo.
Кожної хвилини; Кожну хвилину – щохвилини, постійно, у будь-який момент. Місце було небезпечне – тут раз у раз вешталась кордонна сторожа і кожної хвилини могла заскочити (Коцюб., І, 1955, 350); Якийсь несподіваний страх кожної хвилини висів над моєю головою.., вставав уночі й будив мене серед кріпкого сну… (Мирний, І, 1954, 82); Для тебе, моя ти єдина, Те слово сумне забринить, Бринітиме кожну хвилину, Бринітиме кожную мить (Л. Укр., IV, 1954, 107);
Permanentemente, en todo momento.
На [одну] хвилину – на короткий час, ненадовго. [Семен:] Тут так гарно, вітрець свіжий подиха. Сядьмо на хвилину та побалакаєм (Кроп., І, 1958, 61); Ледве примітні скорки зажевріли на одну хвилину в його чорних очах (Мирний, І, 1949, 267); На хвилину замовкли гармати (Сос., II, 1958, 449); Коли ми з Наталкою виходили з зали, до нас підійшов народний артист.- Пробачте,- сказав він тихо,- я вас затримаю на хвилину (Ю. Янов., І, 1954, 23);
Por un minuto: por un instante.
[Одну] хвилину – прохання спинитися, зачекати якийсь час;
¡Un minuto! – expresión que solicita un momento más.
Остання хвилина – передсмертний час, пора. – Проклинаю тебе,- закричав Панас в агонії,- проклинаю моєю останньою хвилиною (Ю. Янов., II, 1958, 179);
Último minuto: al acabarse el tiempo.
У цю (у сю) хвилину – в цей момент, саме в цей час, якраз тоді. Прекрасний був Чиж у цю хвилину [коли говорив], прекрасна була кожна його риса і кожний рух (Довж., І, 1958, 190); Річард мовчить. В сю хвилину в хату входять Дженні і Деві і спиняються коло порога (Л. Укр., III, 1952, 69);
En este minuto: en este instante, justo ahora.
Хвилину уваги – прохання на короткий час звернути увагу на кого-, що-небудь, вислухати когось;
Atención un minuto: expresión que solicita un momento del tiempo de alguien para prestar atención a algo.
Якусь (рідше деяку) хвилину – певний час, недовго. Любов сама. Сідає до стола, розкриває альбом., знаходить одну карточку, дивиться на неї якусь хвилину (Л. Укр., II, 1951, 71); Хома якусь хвилину стоїть замислений, оглядаючи рівну, як меч, дорогу (Гончар, І, 1954, 188); За селом зупинив [Тимко] коня і деяку хвилину прислухався (Тют., Вир, 1964, 354).
1. Сільський одноповерховий житловий будинок. Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки хата (Укр.. присл.., 1963, 261); Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (Коцюб., I, 1955, 125); Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка в гаю чувати (Л. Укр., І, 1951, 29); – Вибачайте, кумонько,- мовить [Журавель], випорожнивши горнятко,- чим хата богата [багата], тим і рада (Фр., IV, 1950, 57); Мої мости калинові, хати на помості, Прийшов, прийшов Василечок ба й до мене в гості (Коломийки, 1969, 139); – Пам’ятаєш приказку? Яка хата, такий тин, який батько, такий син… (Кучер, Голод, 1961, 329); – В кожній хаті лампочки Ілліча горять. А у Марії там така хата, як дзвін. Колгосп збудував (Цюпа, Назустріч.., 1958, 435); *У порівн. Сам, каже [Демко], губернатор їде у колясці, що скрізь у вікнах, мов хата яка! (Кв.-Осн., II, 1956, 481);
1. JATA. CASA. Cabaña, casa rural de un solo piso, típica de la cultura ucraniana.
// Домівка, господа. Віщує серце, що в палатах Ти розкошуєш, і не жаль Тобі покинутої хати… (Шевч., II, 1963, 11); Кожний [бурлака] згадував за свою хату, за свою жінку, своїх дітей (Н.-Лев., II, 1956, 208);
// Residencia, hogar, grupo familiar.
// Тимчасове пристановище для кого-небудь. Смеркло.- Збирайтеся, бабо,- каже мама,- та йдіть шукати хати на ніч, а то пізно буде (Коцюб., І, 1955, 456); Не стало видно ні хутора, ні полтавського стовпового шляху, тільки невиразно бовваніла табірна хата, в якій збиралися ночувати орачі (Тют., Вир, 1964, 14); Тоня й Віталій.. пливуть оглянути Сухомлинів причал та рибальську хату-пустку, де восени рибалки ночують, ховаються від негоди, а зараз на їхніх нарах пилюки на палець (Гончар, Тронка, 1963, 232).
// Refugio temporal.
Вертатися (вернутися, повертатися, повернутися і т. ін.) до хати – повертатися до рідного краю, додому. Знаю я: він [мандрівник] вернеться до хати, Він побачить приязні вогні… (Рильський, Голос. осінь, 1959, 5);
Retornar, regresar a casa: volver a la tierra paterna, a la patria.
Моя хата скраю [, я нічого не знаю] – мене це не стосується, це не моя справа. – Я не чинитиму перешкод твоєму бажанню, але і не допомагатиму.. Моя хата скраю, я нічого не знаю (Бурл., Напередодні, 1956, 111); – То як же буде з Наталкою? З мене ж пан спитається.. – Буде так, як і було,- відповіла Лимариха.- Ну, як знаєте. Моя хата скраю (Добр., Очак. розмир, 1965, 26);
Expresión para indicar indiferencia.
Не держатися хати – часто не бувати вдома. Марина не знала, як догодити, як власкавити чоловіка, що завжди дома нудьгує, марудиться, не найде собі місця, не держиться хати (Горд., Дівчина.., 1954, 102);
No visitar el hogar muy a menudo.
2. Внутрішнє житлове приміщення такого буднику. Вийшли з хати батько й мати В садок погуляти (Шевч., II, 1953, 363); Ми з Чайчихою, упоравшись у хаті, пішли до Насті (Вовчок, І, 1955, 263); В хаті стояла задуха, пахло сухими васильками, якісь тіні ходили по стінах у присмерку (Коцюб., І, 1955, 229); Іван ходив по хаті хмурий, як осіння темна ніч (Мирний, І, 1949, 217); Як сіпне [адвокат] дверми д’собі! Трохи-трохи що не запоров я носом у поміст. Нема що кому казати, бо в чужій хаті й тріска б’є (Март., Тв., 1954, 205); – От тобі на! – сказала Онися, заглядаючи в вікно,- за вовка промовка, а вовк у хату (Н.-Лев., III, 1956, 14); *Образно. Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці. Як положать отамана В новій хаті спати, Заголосить, як та мати, Голосна гармата (Шевч., II, 1963, 205);
2. La parte habitable en cualquier construcción o edificio.
// Кімната. – Іди до секретаря! – сказав [сторож] і повів Чіпку аж через три хати, де сиділо багато судовиків (Мирний, І, 1949, 253); Ми пішли в її хату,- властиве, панночка займала три хати; в першій хаті на столику, на видному місці, стояв той портрет, що вона хтіла мені показати (Л. Укр., III, 1952, 600).
// Apartamento, piso.
Велика хата – простора, світла кімната для прийому гостей; світлиця. Ночував він у Оксена. Олена перевела дітей в хатину, а велику хату віддала гостеві (Тют., Вир, 1964, 102);
Jata grande: la sección espaciosa en una jata, generalmente para huéspedes. (leer los artículos enlazados al final)
Мала хата – хатина (у 2 знач.). – А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже! Чи не вмерла? – Ні, не вмерла, А дуже нездужа. Ходім лишень в малу хату, Поки випрягає Воли батько: вона тебе, Марку, дожидає (Шевч., І, 1963, 321).
Pequeña jata: la jata. (leer los artículos enlazados al final)
Добривечір [вам] у хату – усталена форма вітання, яку вживають, заходячи до хати ввечері. Тут саме ввійшли [братчики] в хату.. – Добривечір у хату,- привітали всі москалиху, що стояла посеред хати з ключами в руках (Мирний, І, 1949, 330); [Горпина:] Добривечір вам у вашу хату! (Н.-Лев., IX, 1967, 223);
Buenas noches (a vosotros) en casa: saludo cuando se visita de noche.
На всю (на цілу) хату, у знач. присл.: а) дуже голосно; гучно. Бабина онука Христя,- дівка сімнадцяти літ, низенька, некрасива, чогось важко зітхала на всю хату (Мирний, І, 1949, 292); – Геть, проклята, геть! – заревів на всю хату Прокіп і, вчепившись Орисі в коси, смикнув її до себе, щоб викинути з хати, як щеня (Тют., Вир, 1964, 97); Петрик розплакався на всю хату (Стельмах, II, 1962, 398); Максим кричав на цілу хату. О! Він знайде спосіб на упертість зятя! (Коцюб., І, 1955, 34); б) дуже сильно. [Євфросина:] Ніде дітись: треба показати (Йде в кімнату й виносить сережки й браслет). [Всі:] Ой, гарні ж! Аж блищать, аж горять! Так і сяють на всю хату (Н.-Лев., IX, 1967, 232); Лампочка без скла чаділа на всю хату (Коцюб., І, 1955, 65);
Para todas las jatas:
a) muy recio, equivalente es «para que el mundo oiga»;
b) fuertemente.
Не виходити з хати – не бувати серед людей, сидіти вдома. Давненько ми вже Марусю не бачили, то за горем своїм, то за сваркою тією межи старими, та й Маруся наче ховалася: з хати, сливе, не виходила (Вовчок, І, 1955, 209); Десь, певно, вітер пройняв мене, і я схопив бронхіт, два дні не виходжу вже з хати (Коцюб., III, 1956, 431);
No salir de casa: no socializar.
Повна хата кого, чого – велика кількість, дужо багато кого-, чого-небудь. – Що ж ви нічого не робите слабій? – Замфір махнув рукою.- Де там нічого… Ворожок та шептух була повна хата… (Коцюб., І, 1955, 229); – А за що ж ви п’єте? – А тобі яке діло?.. Он бач. Добра була повна хата, а тепер одна пустка зосталася!.. (Мирний, І, 1949, 290); – Гостей було – повна хата! (Тют., Вир, 1964, 159);
La jata completa: una gran cantidad de algo.
Просимо до хати! – уживається як ласкаве запрошення завітати в дім. – Оце я до вас у гості… Буде де переночувати? – питає становий. – Коли ваша ласка, просимо до хати! – запрохує Чіпка (Мирний, II, 1954, 265);
Expresión usada para invitar a visitar en casa.
Сидіти в хаті – бути, лишатися вдома. Що то ти робиш, синочку, тепер, коли й Лізи нема, коли з дому трудніше вирватися? Певно, сидиш в хаті та читаєш (Коцюб., III, 1956, 189);
Quedarse en casa.
У хаті – вдома. Не знать, звідки і ким пронеслося, що в Павла у хаті недобре… (Вовчок, І, 1955, 170);
En la jata, en la casa: en casa.
3. Родина, люди, які живуть, перебувають в одному такому приміщенні. [Диякон:] Усі ми здавна знаємо Прісціллу і можемо їй вірити на слово. [Парвус:] Але ж не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його й ручити… (Л. Укр., II, 1951, 410); Бідолахи днями й ночами всею хатою сидять і роблять ложки.. по 10 крейцарів від копи (Фр., II, 1950, 131); Хата мовчала. Клим у задумі слухав синову річ (Горд., II, 1959, 206).
3. FAMILIA. Personas que habitan en una misma casa.
4. розм. Квартира (у 1 знач.). Хата наша – 2 кімнатки – нічого собі. На другому поверсі (Коцюб., III, 1956, 145).
4. Apartamento, piso.
5. Уживається у складі назв деяких сільських установ.
5. Se usa en los nombres de algunas instituciones sociales.
Хата-лабораторія – лабораторія колгоспної дослідної станції. Показали ми їм [румунським делегатам] багато чого: і клуб, і хату-лабораторію, і зерносушарню, і в дитячий садок повели (Мур., Бук. повість, 1959, 300);
Laboratorio de granjas colectivas de la época soviética.
Хата-читальня – заклад на селі в перші роки Радянської влади, призначений для проведення політико-виховних та культосвітніх заходів; приміщення, в якому проводилися ці заходи. Давид сидів кінець стола, рився в книжках і виписував якісь цифри, помітки на клаптику паперу (мав же сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище, то й вибирав цифри і складав конспект) (Головко, II, 1957, 121); Кіно показували в хаті-читальні тільки зимою, а літом крутили прямо надворі, в садку (Тют., Вир, 1964, 40).
Salón durante la época soviética, destinado a eventos políticos o culturales.
IMAGEN: Cuadro de Illia Repin – Jata ucraniana, 1880
Diccionario Ucraniano Español 