1. Наука про мистецтво, про форми прекрасного в художній творчості, у природі та суспільстві. У працях Леніна розроблено основні проблеми естетики, дано класичні взірці застосування діалектичного матеріалізму до аналізу явищ і фактів художньої творчості (Мист., 2, 1955, 3); // Система поглядів на мистецтво, якої дотримується хто-небудь. Велике місце в концепції реалізму Шевченка, загалом в його естетиці, займав проблема позитивного ідеалу і позитивного героя (Укр. літ. критика.., 1959, 53).
1.ESTÉTICA: La estética es la rama de la filosofía que estudia la esencia y la percepción de la belleza y el arte.
2. Краса, художність чого-небудь. Художньо невиправдане перенесення засобів мовної характеристики з однієї стилістичної сфери в іншу веде до втрати почуття естетики слова (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 446).
2. Belleza, arte en cualquier cosa. En la palabra escrita, en las artes rítmicas, también hay estética.
Автор епічних творів. М, Рильський – поет-епік за напрямом свого творчого обдарування (Рад. літ-во, 4, 1957, 37).
ÉPICO. Autor de obras épicas. La épica es el género poético que narra con tono grandilocuente y laudatorio acciones extraordinarias y heroicas de personajes históricos o míticos.
Ejemplo: «Одіссе́я》 — давньогрецька епічна поема
La Odisea – Ὀδύσσεια -es un poema épico griego compuesto por 24 cantos
1. Потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі. В місцях, де долини рік або балок прорізають водовмісні верстви, підземні води виходять на поверхню і утворюють джерела або природні криниці (Курс заг. геол., 1947, 126); З-під коріння липи било джерело погожої води (Фр., VI, 1951, 33); * Образно. Біля джерел молочних рік, що починаються на сотнях і тисячах молочно-товарних ферм аших колгоспів та радгоспів, стоїть багато людей (Рад. Укр., 29.ХІ 1960, 1); * У порівн. Забурчало по селу, мов у джерелі: «Як то можна!.. щоб вільна козачка за кріпака оддавалась!» (Вовчок, І, 1955, 22).
1. FUENTE, NACIMIENTO: pequeño arroyo como resultado de agua que emerge de las profundidades del suelo.
@ Бити джерелом – активно, бурхливо виявлятися. Народна ініціатива, що джерелом бв у наших колгоспників, подолає всі труднощі (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 29).
@Manifestarse, hacerse presente de forma activa, rápida.
2. чого, перен. Те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало. Єдине, – але зате і непереможне, – джерело сили робітничого руху, це– свідомість робітників і широта їх боротьби (Ленін, 20, 1950, 333); Соціалізм назавжди покінчив з пануванням приватної власності на засоби виробництва, цим джерелом розколу суспільства на ворогуючі класи (Програма КПРС, 1961, 12);
2. FUENTE. Lo que da surgimiento a algo, de donde algo emerge, se origina, nace.
// Про того або те, від кого або звідки довідуються про що-небудь. Про сю річ [справи видавництва] .. я хотіла б знати дещо докладніше з місцевих джерел (Л. Укр., V, 1956, 98); Поява чужої людини була не тільки приємною зустріччю: це було єдине джерело новин (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16).
//De quién o de dónde uno aprende algo.
3. спец. Писемна памятка, документ, на основі якого будується наукове дослідження. Давні джерела завжди змішували кіммерійців з скіфами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 114).
3. Fuente, origen, documento que registra hechos históricos o datos científicos, del que se parte para conocimientos actuales. Por ejemplo, «Fuentes/documentos antiguos, no distinguen entre cimerios y escitas».
Дитина жіночої статі. І дитинка в її була, дівчинка, як ясочка, свіжа й повна, як гурочок (Вовчок, І, 1955, 4); Школярочка іде у перший клас.. Настав для дівчинки жаданий час (Дмит., В обіймах.., 1953, 65).
1. Маєток, помістя, володіння. – Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, – нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Вовчок, І, 1955, 116); Серед самого осередка [острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Н.- Лев., IV, 1956, 192).
1. Estado, posesión.
2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Вас., II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоровї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки – хлопя, горобчик (Гончар, М. Братусь, 1951, 41).
2. Fuerza.
3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде – побачимо (Сл. Гр.); – Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Л. Укр., І, 1951, 361).
3. Poder (político), liderazgo.
ДЕРЖАВА, и, ж.
Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних ірабів, виникає і нове історичне явище – класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави (Нариси стар. іст.УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії,відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Біогр. Леніна, 1955, 152); // Країна з таким апаратом політичної влади.Будучи складовою і невідємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука.., 12, 1957, 1);Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Нагн., Пісня.., 1949, 64).
ESTADO. Aparato de poder político
La imagen corresponde al sello del gobierno hetmánico.
En la historia de Ucrania, la «Ukrainska derzhava» o «Estado ucraniano» fue el nombre oficial de este país durante el gobierno del Hetman Pavlo Skoropadsky, anunciado oficialmente el 29 de abril de 1918.
La estructura política funcionaba como una variante de una monarquía constitucional, basada en algunos de los aspectos del antiguo «Estado hetmánico» de los siglos XVII y XVIII.
El sello de la imagen apareció el 14 de diciembre de 1918.
1. Смуга землі, Признач. для їзди та ходіння; дорога. У неділеньку та ранесенько. Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька. На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Шевч., II, 1963, 163); Тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до славного колись Ромодана,- йшов молодий чоловік (Мирний, І, 1949, 125); Передо мною простягся поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два рядки (Коцюб., І, 1955, 458); По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу, що прорвалися десь зліва (Гончар, III, 1959, 127); Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів, Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину, в південні провінції самої Німеччини (Гончар, III, 1959, 235);
CAMINO. Franja de tierra en la que se camina a pie o a caballo.
// у сполуч. із сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія. Як сумно я дививсь на залізничний шлях, на рейки золоті, що мчали малиново на Україну (Сос., II, 1958, 476);
// Via férrea, camino para el tren.
// також у сполуч. із. сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення. Ніч тиха була, ми з тобою Плили геть шляхом водяним (Л. Укр., IV, 1954, 87); Летять пташки шляхом надземним. Дощ одшумів (Рильський, І, 1960, 149); Все вирішувалось у ті [воєнні] дні на морських шляхах: одні кораблі звозили у Крим живу силу, рятуючи її від остаточного розгрому, інші кораблі тим часом везли в Крим із-за кордону бойове спорядження (Гончар, II, 1959, 378); Сайменський канал – найдешевший і найкоротший водний шлях з глибинних районів Східної Фінляндії, де розвинуто лісову промисловість, до узбережжя Балтійського моря (Рад. Укр., 28. IX 1962, 4); В гірській частині країни, яка густо заросла лісом, ріки використовувались як зручний шлях сполучення (Наука.., 3, 1958, 53); Грузія була на перехресті жвавих торгових шляхів між країнами Заходу й Сходу (Іст. СРСР, І, 1956, 69); *Образно. Сонце вислало шлях по Десні (Стельмах, Жито.., 1954, 157); *У порівн. Дітям і внукам життя ми щасливе В даль прокладаєм, як зоряний шлях (Рильський, НІ, 1961, 305).
//Camino en general o cualquier cosa que conecte dos puntos, ya sea por un rio, en el mar, etc.
Уторований шлях: а) те саме, що Битий шлях (див. битий). Коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Досв., Вибр., 1959, 42); От уже шлях уторований, битий покинули коні І, переплутавшись, збившись, наосліп летять у безладді (Зеров, Вибр., 1966, 316); б) див. уторований;
Camino bien trillado:
a) Sinónimo de битий шлях – camino golpeado.
b) sinónimo de Уторований – bien trillado.
Чумацький (Молочний) Шлях – космічна система, що складається із зірок, зоряних скупчень, пилових та газових туманностей, розсіяного газу та пилу і має вигляд світлої туманної смуги на зоряному небі. Люди.. збиралися біля дворів, пильнуючи небо. Але воно було тихе, мирне, тільки блимали на ньому зорі та, як і вчора, як і цілі віки назад, мерехтів срібним пилком Чумацький Шлях (Тют., Вир, 1964, 259); Стародавні греки вважали, що це струмінь молока, .розлитий на небі, в Середній Азії називають її [галактику] Солом’яною Дорогою, а на Україні Чумацьким Шляхом (Бесіди про всесвіт, 1953, 125); Внизу шумлять смереки. Зітхає синій бір. Молочний Шлях далекий Біжить верхами гір (Павл., Бистрина, 1959, 84).
CAMINO DE LECHE, CAMINO DE CHUMAK: LA VÍA LÁCTEA. Franja ancha de luz blanca y difusa que atraviesa oblicuamente casi toda la esfera celeste
^ Міряти шляхи – те саме, що подорожувати. Після закінчення Петербурзької академії мистецтв міряв він [Т. Шевченко] курні шляхи милої його серцю батьківщини (Літ. Укр., 25.11 1964, 1).
^Medir caminos: sinónimo de Viajar.
2. Місце для проходу, проїзду кого-, чого-небудь; прохід. [Річард:] Геть! Розступіться, дайте шлях! Інакше я сам собі дорогу проложу! (Л. Укр., III, 1952, 85); Прикажчик уже біг з двору, несучи на плечах косу з грабками.- Нащо то? Машині помагати?..- То шлях для машини прокосити,- одгадував другий (Мирний, IV, 1955, 243);
2. PASO, VIA. Sitio que sirve para que alguien o algo pasen
// Відстань, що її хтось проїхав, пройшов, щось проїхало, пройшло або яку ще треба подолати. Шлях стелився їм. далекий (Тулуб, В степу.., 1964, 38); Він був з далекої Хенані, куди від нас неблизький шлях (Сос., II, 1958, 386); Кораблі на морі поспішають перебігти свій шлях, щоб їх не захватив у дорозі шторм (10. Янов., II, 1958, 41); З Брянським він пройшов шлях від самої Волги (Гончар, III, 1959, 123); Автомобіль, що рухається, не можна зупинити раптово. Чим більша швидкість автомобіля, тим для цього більше часу потрібно і тим більший шлях гальмування (Автомоб., 1957, 279);
// La distancia por la que alguien camina, cabalga o conduce.
// перен. Доступ кудись, до кого-, чого-небудь, можливість досягти чогось. Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла, хоч би довелося вкрити кістками шлях до нового життя (Коцюб., III, 1956, 40); Тобою, Партіє, відкриті Шляхи у комунізму час (Бичко, Вогнище, 1959, 22); Ми збагнули, що правди путь, що щастя шлях уже давно відкритий вами (Гонч., Вибр., 1959, 324); Він знав тисячі шляхів до серця солдата (Гончар, III, 1959, 206);
//Oportunidad, acceso para alguien o algo de lograr, de conseguir un objetivo.
// Те, що зроблено, пройдено. Який ти [партія] шлях пройшла у битві світовій. Зростила скільки серць і розумів завзятих../ (Рильський, III, 1961, 309); Оглядаючись на шлях, пройдений радіотехнікою та електронікою з дня народження радіо і до наших днів, ..не можна не захопитися генієм великого російського вченого О. С. Попова, який викликав до життя цю чудову галузь техніки (Наука.., 3, 1959, 21).
//Lo hecho, lo ya realizado, pasado.
^ Відрізувати (відрізати, одрізувати, одрізати) шляхи (шлях) кому: а) позбавляти когось зв’язку з ким-, чим-небудь; б) позбавляти кого-небудь можливості діяти, здійснювати щось, добиватися чогось;
^ Cortar el camino o el paso a alguien:
a) privarlo del derecho de hacer algo;
b) privarlo de la oportunidad de lograr algo.
3. Напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця. Пізнавши шкапа шлях додому Смикнула раз, другий – і хлопця понесла (Греб., І, 1957, 59); Ні, я не сам. Моя тінь, як невільник, послалась під ноги й показує шлях (Коцюб., II, 1955, 407); Шлях у місто мені вже знайомий був (Мирний, І, 1954, 73); Грає сонце промінцями. Білий сніг стає струмками, І, співаючи, струмки Шлях знаходять до ріки (Стельмах, V, 1963, 308); – Ти не цікавився, друже, шляхами птахів?.. Наші сюди навряд чи літають… (Гончар, III, 1959, 116); Кинутий камінь під діянням ваги відхиляється від прямолінійного шляху і падає на землю, описуючи криву лінію (Цікава фізика.., 1950, 99);
3. Dirección que se sigue, hacia un objetivo conocido. «camino a casa», por ejemplo.
// Заздалегідь накреслений чи визначений напрям руху; маршрут, курс;
//Avance en determinado curso, ruta.
// перен. Напрям діяльності кого-, чого-небудь. Хто стрівався на шляху зо мною. Того я щирим серденьком вітала: Непевна путь, мій друже,в нас обох,- Ходи! шлях певний швидше знайдем вдвох (Л. Укр., І, 1951, 43); Ти теплу ніжність до людини Узяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний. Тому із нього не звернуть
(Рильський, III, 1961, 270); Олесь Гончар належить до того покоління українських письменників, чий літературний шлях почався в останні передвоєнні роки (Про багатство л-ри, 1959, 160); Народ розумів і схвалює політику партії, бо партія веде його по ленінському шляху (Рад. Укр., 23.1 1959, 1); Здійснення ленінського кооперативного плану, колективізація сільського господарства вивели радянське селянство на світлий шлях будівництва нового життя (Хлібороб Укр., 1, 1969, 6);
//No es sólo avance en espacio, sino también en el desarrollo de alguna actividad.
// перен. Спрямування ходу, протікання, розвитку чогось. Розмова повернула на інший шлях (Мирний, І, 1949, 268); Син рибалки – Ломоносов Відкривав тут, на Неві, Для наук шляхи нові… (Нех., Ми живемо.., 1960, 121); Теорія і далі повинна освітлювати шлях практиці (Програма КПРС, 1961, 103); На шляхах соціалістичного реалізму українська радянська поезія виробила і ту виразну окресленість національного художнього обличчя, яка позначає її в наш час (Про багатство л-ри, 1959, 133); Людство пройшло величний шлях розвитку – від кам’яної сокири і лука до атомного реактора і космічного корабля (Ком. Укр., 4, 1962, 33).
//Dirección que toma el desarrollo de algo, como una conversación, la adquisición de experiencia o práctica, etc.
Стати на шлях чого – обрати певний напрям у поведінці, діяльності, поглядах тощо. Наша партія, робітничий клас, радянський народ першими стали на шлях соціалізму і комунізму (Ком. Укр., 9, 1968, 11);
Tomar el camino a algo: escoger una actividad, un comportamiento que se va a seguir.
4. Процес їзди, ходьби і т. ін. куди-небудь; перебування в русі певний час. Минула втома від довгого шляху, і вони піднімалися по знайомій стежці весело і бадьоро (Довж., І, 1958, 174); Дві години шляху ;
4. El proceso que se toma de cabalgar, caminar, conducir, etc., en una dirección; estar en movimiento durante cierto tiempo.
// Пересування кого-, чого-небудь у певному напрямі. В полях Зійшлись не сіячі,- Тут ворогам урвати шлях Бійці прийшли вночі (Мас., Сорок.,, 1957, 450); Переможний шлях нашої армії вона акуратно і ретельно відзначала на великій карті (Ткач, Плем’я.., 1961, 53);
//Viajar en determinada dirección.
// перен. Життя, діяльність, спосіб існування когось. У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком – За край світа зазирає. Чи нема країни. Щоб загарбать (Шевч., І, 1963, 236); Не довелося мені бачитись із нею в житті – шляхи наші пішли різно (Вас., II, 1959, 269); Прощай, окопний брате, свій шлях пройшов ти чесно в боротьбі (Гонч., Вибр., 1959, 202); Дівчина поле й співає. Озвались до неї Інші – у кожної серце, як жайворон-птах. Всі заспівали одної, і кожна співає своєї. Спільна дорога у всіх, та окремий у кожної шлях (Рильський, III, 1961, 101).
//La vida, actividades, forma de vida.
Життєвий (життьовий) шлях – те саме, що життя 3. Відхиляє [Хо] заслону, показуючи спокуси й небезпечності, що мріють на життєвому шляху… (Коцюб., І, 1955, 171); Крок за кроком оглядає він свій нелегкий життєвий шлях (Гончар, III, 1959, •153).
Forma de vida, modo en el que se vive.
^ Стояти (ставати, стати) на шляху чиєму: а) перешкоджати кому-небудь у здійсненні чогось. Радянські люди підводять горді підсумки всьому, що зроблено ними, що здобуто дружним напруженням сил, що завойовано ними в мужній боротьбі з усіма, хто стояв на їхнім шляху, з усім, що заважало їхньому неухильному рухові вперед, до комунізму (Рильський, IX, 1962, 182); б) виникати перед ким-небудь під час здійснення чогось. Якось завжди так виходило, що доля ніби сама розв’язувала за нього всі ті питання, що ставали на його шляху (Збан., Сеспель, 1961, 163);
^ Estar parado en el camino de alguien:
a) estorbar o impedir que alguien realice algo;
b) adelantarse para que alguien no complete una acción.
5. перен. Засіб досягнення чого-небудь, характер дій. [Руфін:] Міг же бути й інший спосіб. Чи се ж єдиний шлях? (Л. Укр., II, 1951, 508); Поки що не знаю, яким способом дістати їх [50 примірників]. Як тільки знайду шлях – повідомлю Вас (Коцюб., III, 1956, 211); Вони [царські чиновники] знаходять інший шлях: висилати на Камчатку бунтарів, революціонерів, яких народило і місто, і село (Стельмах, І, 1962, 17); Виявити і вивчити рухи зір можна двома шляхами: за допомогою спектрального аналізу і вимірюванням зміщень зір на небесній сфері (Астр., 1956, 104).
5. Los medios para lograr algo.
^ [Іти, піти] по шляху (шляхом) найменшого опору;
^ Moverse por el camino que ejerce la menor resistencia.
Тернистий шлях – важке життя, складний спосіб досягнення чого-небудь. Поглянь назад. Ти бачиш шлях тернистий (Забашта, Квіт.., 1960, 153); Кожний крок на своєму великому й тернистому шляху партія звіряла з Леніним, з його вченням, його мудрими і сміливими ідеями (Ком. Укр., 4, 1969, 4).
Camino espinoso: un proceso de desarrollo de algo que presenta muchas dificultades.
6. перев. мн., анат. Орган у вигляді каналу, в якому відбувається яка-небудь діяльність організму людини або тварини. Фітонцидами цибулі можна лікуватися в домашніх умовах при катарах верхніх дихальних шляхів, грипі, ангіні вдиханням легких частин ефірної олії натертої цибулини (Роб. газ., 20.VIII 1974, 4).
6. TRACTO.
Formación anatómica que media entre dos lugares del organismo y realiza una función de conducción.
Haz de fibras nerviosas que tienen el mismo origen y la misma terminación y cumplen la misma función fisiológica.
АЛГЕБРА, и, ж. Розділ математики, що вивчає загальні закони дій над величинами, вираженими літерами, незалежно від їх числового значення. Дістала [Ганна] підручник з алгебри і пробувала розв’язувати задачі (Коз., Сальвія, 1959, 122).
ÁLGEBRA.
Parte de las matemáticas que estudia la cantidad considerada en general y representada por letras u otros signos
1. Волокно, що виділяється гусеницями шовковицевого шовкопряда. [Явдоха:] У якімсь селі один вчитель почав вчити своїх учеників шовк здобувати (Кроп., II, 1958, 453); Бухарці розвантажували верблюдів.., знімали з них великі важкі в’юки з бавовною, килимами, паки шовку, тонкорунної вовни (Тулуб, В степу.., 1964, 52);
1. SEDA. Fibra fabricada por los gusanos de la seda.
// Штучно виготовлене, синтетичне волокно. Хіміки роблять чудеса з деревини. Шовк і целофан, електроізолятори і навіть підшипники… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102); Капроновий шовк іде на виготовлення панчішних виробів, шинного корду, риболовних сітей, чоловічих капелюхів, тканин та ін. (Наука.., 7, 1958, 17).
// Fibra sintética, fabricada para ser similar a la seda de los gusanos.
2. Пряжа, нитки з натурального чи штучного, синтетичного волокна. Словом – як шовком вишиває, а ділом – як шилом шпигає (Укр.. присл.., 1963, 363); На Марині плахта – аж очі на себе бере: картата, червчата, шовком заткана (Мирний, IV, 1955, 225); Сидить сестра край віконця. Шовком вишиває (Рудан., Вибр., 1949, 73); Схопила [панночка] вишиту шовком хустину, накинула собі на обличчя і довго сиділа, відкинувши назад свою прегарну голову (Довж., І, 1958, 245); *У порівн. Олексій поник головою, і його світле, вибілене сонцем на жнивах волосся м’яким шовком сповзло на покраяне ранніми зморшками високе чоло (Д. Бедзик, Підземні громи, 1971, 102).
2. Estambre, hilo hecho de fibras naturales o artificiales de deda.
^ Бреше, як (наче, неначе і т. ін. ) шовком шиє (гаптує) хто – хто-небудь дуже вправно обдурює когось. Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше, як шовком шиє – хоч би моргнув, вражий син! (Вовчок, VI, 1956, 260); Та вже й вміє [кума] балакати! Бреше тобі, неначе шовком гаптує (Н.-Лев., III, 1956, 253).
^ Mentir como tejiendo seda: engañar con descaro.
3. Тканина (перев. тонка), вигот. з такої пряжі. Позолочені карети, дорогі коні.., карети та екіпажі, •оббиті всередині шовком, золото, срібло й перли на магнатах – усе те сяло, облите ясним світом сонця (Н.-Лев., VII, 1966, 33); Він вийняв шматок тонкого турецького шовку і обережно розгорнув його (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60); Каюту застелено килимом, по стінах пурпуровий шовк (Ю. Янов., II, 1958, 56); *Образно. Підносив Арарат нетлінний свій тюрбан Із шовку білого; його могутній стан Широким поясом оповивали хмари (Рильський, III, 1961, 158); *У порівн. Проти вікон стояли рядками п’яльця, на них було міцно напнуте біле, тонке, як шовк, сукно, а кало п’яльців стояли дівчата й молодиці (Н.-Лев., II, 1956, 97); Високе бліде небо блакитними шовками звисає до обріїв (Ю. Янов., її, 1958, 51); Очі вчительки ніжні, як шовк (Мас., Сорок.., 1957, 349);
3. Tela hecha con fibras de seda.
// Виріб, одяг з такої тканини. вдягаються [пани] у легкі дорогі шовки уліті, а як зима – беруть на себе м’якенькі оксамити (Вовчок, І, 1955, 380); Пані Тереза жила в теплі та в добрі, ходила в шовках, як пава (Чорн., Визвол. земля, 1959, 36).
// Producto, ropa fabricada con tela de seda.
4. перен. Те, що м’якістю, блиском та іншим нагадує такі нитки чи тканину. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі (Коцюб., II, 1955,
227); Кучеряве пасмо русявого шовку з-під кораблика упало на її заплакані очі (Стар., Облога.., 1961, 16); Вгорі перед ними.. шовково-блакитне небо; шовк
увесь умережаний золотозоряним писанням (Вас., II, 4959, 120).
4. Cualquier cosa con suavidad y brillo que semeje y recuerde a los de la seda.
SEDA:
La seda es una fibra natural formada por proteínas, producidas por diversos gusanos al tejer capullos dentro de los cuales sus cuerpo sufren metamorfosis a polillas. También se conoce como seda a la amplia variedad de tejidos fabricados con esta fibra.
1. Те саме, що імла. Палке небо, жовтувата Недвижима пилюга. Млява спека й тьмянувата, Де не глянеш, скрізь юга (Манж., Тв., 1955, 72); Сонце.. витріщилося зверху.. Понад озером закурилася легенька синяста юга (Дн. Чайка, Тв., 1960, 115); Навкруги весь степ як у тумані од юги (Головко, II, 1957, 224).
CALIMA, BRUMA.
La calima o calina es un fenómeno meteorológico consistente en la presencia en la atmósfera de partículas muy pequeñas de polvo, cenizas, arcilla o arena en suspensión. Cuando esta ocurre por efectos del polvo, sales (sodio) o elementos propios del ambiente, se conoce como calima tipo «A»; cuando se produce por eventos especiales, tales como incendios forestales u otros eventos de carácter contaminante, se le denomina calima tipo «B».
2. Снігова буря; завірюха, хурделиця. А все як давнє спогадаю, То воскресає і воно: Та люта ніч, юга холодна… (Черн., Поезії, 1959, 94);
VENTISCA, Tomenta de nieve.
// Сніг, що переноситься низовим вітром. Вітер шаленів. Він люто здував з горбів суху, колючу югу, болісно бив нею в обличчя, сипав під ноги (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 342).
//La nieve que es llevada por vientos superficiales.
Diccionario Ucraniano Español 