Sin categoría

Держава – Estado

держава

estado / reino

Transliteración:derzhava
Sustantivo: femenino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo держава
Genitivo держави
Dativo державі
Acusativo державу
Instrumental державою
Locativo на/у державі
Vocativo державо

Plural

Caso> Declinación
Nominativo держави
Genitivo держав
Dativo державам
Acusativo держави
Instrumental державами
Locativo на/у державах
Vocativo держави

diccionario de ucraniano

держава – estado / reino


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ДЕРЖАВА, и, ж., заст.

1. Маєток, помістя, володіння. – Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, – нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Вовчок, І, 1955, 116); Серед самого осередка [острова], над річкою в береговині була давня держава діда Дороша Грицая (Н.- Лев., IV, 1956, 192).

1. Estado, posesión.

2. Міцність. Ноги не мали ще в собі держави, зразу затремтіли, і вона поточилася (Вас., II, 1959, 17); Я хоча теж чоловік при здоровї, держава в мені є, і чую силу в руках, але супроти Оришки – хлопя, горобчик (Гончар, М. Братусь, 1951, 41).

2. Fuerza.

3. Влада, керівництво. За твоєї держави як буде – побачимо (Сл. Гр.); – Ми тебе [короля] на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм самі (Л. Укр., І, 1951, 361).

3. Poder (político), liderazgo.


ДЕРЖАВА, и, ж.

Апарат політичної влади в суспільстві. Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних ірабів, виникає і нове історичне явище – класи, створюються умови, які сприяють переходу від первісно-общинного ладу до держави (Нариси стар. іст.УРСР, 1957, 110); Він [В. І. Ленін] підкреслив, що без пролетарської держави, без диктатури пролетаріату не можна зламати опір поваленої буржуазії,відстояти завоювання революції і побудувати соціалістичне суспільство (Біогр. Леніна, 1955, 152); // Країна з таким апаратом політичної влади.Будучи складовою і невідємною частиною Радянського Союзу, Українська РСР виросла в одну з найбільших держав Європи (Наука.., 12, 1957, 1);Тринадцять морів і два океани Омивають державу мою (Нагн., Пісня.., 1949, 64).

ESTADO. Aparato de poder político


La imagen corresponde al sello del gobierno hetmánico.

En la historia de Ucrania, la «Ukrainska derzhava» o «Estado ucraniano» fue el nombre oficial de este país durante el gobierno del Hetman Pavlo Skoropadsky, anunciado oficialmente el 29 de abril de 1918.

La estructura política funcionaba como una variante de una monarquía constitucional, basada en algunos de los aspectos del antiguo «Estado hetmánico» de los siglos XVII y XVIII.

El sello de la imagen apareció el 14 de diciembre de 1918.

Estándar
Sin categoría

Шлях – Camino / Paso / Tracto / Manera

шлях

vía

Transliteración:shliaj
Sustantivo: masculino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo шлях
Genitivo шляху
Dativo шляхові, шляху
Acusativo шлях
Instrumental шляхом
Locativo на/у шляху
Vocativo шляху

Plural

Caso> Declinación
Nominativo шляхи
Genitivo шляхів
Dativo шляхам
Acusativo шляхи
Instrumental шляхами
Locativo на/у шляхах
Vocativo шляхи

Audio

diccionario de ucraniano

шлях – vía


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ШЛЯХ, у, ч.

1. Смуга землі, Признач. для їзди та ходіння; дорога. У неділеньку та ранесенько. Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька. На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Шевч., II, 1963, 163); Тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до славного колись Ромодана,- йшов молодий чоловік (Мирний, І, 1949, 125); Передо мною простягся поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два рядки (Коцюб., І, 1955, 458); По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу, що прорвалися десь зліва (Гончар, III, 1959, 127); Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів, Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину, в південні провінції самої Німеччини (Гончар, III, 1959, 235);

CAMINO. Franja de tierra en la que se camina a pie o a caballo.

// у сполуч. із сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія. Як сумно я дививсь на залізничний шлях, на рейки золоті, що мчали малиново на Україну (Сос., II, 1958, 476);

// Via férrea, camino para el tren.

// також у сполуч. із. сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення. Ніч тиха була, ми з тобою Плили геть шляхом водяним (Л. Укр., IV, 1954, 87); Летять пташки шляхом надземним. Дощ одшумів (Рильський, І, 1960, 149); Все вирішувалось у ті [воєнні] дні на морських шляхах: одні кораблі звозили у Крим живу силу, рятуючи її від остаточного розгрому, інші кораблі тим часом везли в Крим із-за кордону бойове спорядження (Гончар, II, 1959, 378); Сайменський канал – найдешевший і найкоротший водний шлях з глибинних районів Східної Фінляндії, де розвинуто лісову промисловість, до узбережжя Балтійського моря (Рад. Укр., 28. IX 1962, 4); В гірській частині країни, яка густо заросла лісом, ріки використовувались як зручний шлях сполучення (Наука.., 3, 1958, 53); Грузія була на перехресті жвавих торгових шляхів між країнами Заходу й Сходу (Іст. СРСР, І, 1956, 69); *Образно. Сонце вислало шлях по Десні (Стельмах, Жито.., 1954, 157); *У порівн. Дітям і внукам життя ми щасливе В даль прокладаєм, як зоряний шлях (Рильський, НІ, 1961, 305).

//Camino en general o cualquier cosa que conecte dos puntos, ya sea por un rio, en el mar, etc.

Уторований шлях: а) те саме, що Битий шлях (див. битий). Коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Досв., Вибр., 1959, 42); От уже шлях уторований, битий покинули коні І, переплутавшись, збившись, наосліп летять у безладді (Зеров, Вибр., 1966, 316); б) див. уторований;

Camino bien trillado:
a) Sinónimo de битий шлях – camino golpeado.
b) sinónimo de Уторований – bien trillado.

Чумацький (Молочний) Шлях – космічна система, що складається із зірок, зоряних скупчень, пилових та газових туманностей, розсіяного газу та пилу і має вигляд світлої туманної смуги на зоряному небі. Люди.. збиралися біля дворів, пильнуючи небо. Але воно було тихе, мирне, тільки блимали на ньому зорі та, як і вчора, як і цілі віки назад, мерехтів срібним пилком Чумацький Шлях (Тют., Вир, 1964, 259); Стародавні греки вважали, що це струмінь молока, .розлитий на небі, в Середній Азії називають її [галактику] Солом’яною Дорогою, а на Україні Чумацьким Шляхом (Бесіди про всесвіт, 1953, 125); Внизу шумлять смереки. Зітхає синій бір. Молочний Шлях далекий Біжить верхами гір (Павл., Бистрина, 1959, 84).

CAMINO DE LECHE, CAMINO DE CHUMAK: LA VÍA LÁCTEA. Franja ancha de luz blanca y difusa que atraviesa oblicuamente casi toda la esfera celeste

^ Міряти шляхи – те саме, що подорожувати. Після закінчення Петербурзької академії мистецтв міряв він [Т. Шевченко] курні шляхи милої його серцю батьківщини (Літ. Укр., 25.11 1964, 1).

^Medir caminos: sinónimo de Viajar.

2. Місце для проходу, проїзду кого-, чого-небудь; прохід. [Річард:] Геть! Розступіться, дайте шлях! Інакше я сам собі дорогу проложу! (Л. Укр., III, 1952, 85); Прикажчик уже біг з двору, несучи на плечах косу з грабками.- Нащо то? Машині помагати?..- То шлях для машини прокосити,- одгадував другий (Мирний, IV, 1955, 243);

2. PASO, VIA. Sitio que sirve para que alguien o algo pasen

// Відстань, що її хтось проїхав, пройшов, щось проїхало, пройшло або яку ще треба подолати. Шлях стелився їм. далекий (Тулуб, В степу.., 1964, 38); Він був з далекої Хенані, куди від нас неблизький шлях (Сос., II, 1958, 386); Кораблі на морі поспішають перебігти свій шлях, щоб їх не захватив у дорозі шторм (10. Янов., II, 1958, 41); З Брянським він пройшов шлях від самої Волги (Гончар, III, 1959, 123); Автомобіль, що рухається, не можна зупинити раптово. Чим більша швидкість автомобіля, тим для цього більше часу потрібно і тим більший шлях гальмування (Автомоб., 1957, 279);

// La distancia por la que alguien camina, cabalga o conduce.

// перен. Доступ кудись, до кого-, чого-небудь, можливість досягти чогось. Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла, хоч би довелося вкрити кістками шлях до нового життя (Коцюб., III, 1956, 40); Тобою, Партіє, відкриті Шляхи у комунізму час (Бичко, Вогнище, 1959, 22); Ми збагнули, що правди путь, що щастя шлях уже давно відкритий вами (Гонч., Вибр., 1959, 324); Він знав тисячі шляхів до серця солдата (Гончар, III, 1959, 206);

//Oportunidad, acceso para alguien o algo de lograr, de conseguir un objetivo.

// Те, що зроблено, пройдено. Який ти [партія] шлях пройшла у битві світовій. Зростила скільки серць і розумів завзятих../ (Рильський, III, 1961, 309); Оглядаючись на шлях, пройдений радіотехнікою та електронікою з дня народження радіо і до наших днів, ..не можна не захопитися генієм великого російського вченого О. С. Попова, який викликав до життя цю чудову галузь техніки (Наука.., 3, 1959, 21).

//Lo hecho, lo ya realizado, pasado.

^ Відрізувати (відрізати, одрізувати, одрізати) шляхи (шлях) кому: а) позбавляти когось зв’язку з ким-, чим-небудь; б) позбавляти кого-небудь можливості діяти, здійснювати щось, добиватися чогось;

^ Cortar el camino o el paso a alguien:
a) privarlo del derecho de hacer algo;
b) privarlo de la oportunidad de lograr algo.

3. Напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця. Пізнавши шкапа шлях додому Смикнула раз, другий – і хлопця понесла (Греб., І, 1957, 59); Ні, я не сам. Моя тінь, як невільник, послалась під ноги й показує шлях (Коцюб., II, 1955, 407); Шлях у місто мені вже знайомий був (Мирний, І, 1954, 73); Грає сонце промінцями. Білий сніг стає струмками, І, співаючи, струмки Шлях знаходять до ріки (Стельмах, V, 1963, 308); – Ти не цікавився, друже, шляхами птахів?.. Наші сюди навряд чи літають… (Гончар, III, 1959, 116); Кинутий камінь під діянням ваги відхиляється від прямолінійного шляху і падає на землю, описуючи криву лінію (Цікава фізика.., 1950, 99);

3. Dirección que se sigue, hacia un objetivo conocido. «camino a casa», por ejemplo.

// Заздалегідь накреслений чи визначений напрям руху; маршрут, курс;

//Avance en determinado curso, ruta.

// перен. Напрям діяльності кого-, чого-небудь. Хто стрівався на шляху зо мною. Того я щирим серденьком вітала: Непевна путь, мій друже,в нас обох,- Ходи! шлях певний швидше знайдем вдвох (Л. Укр., І, 1951, 43); Ти теплу ніжність до людини Узяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний. Тому із нього не звернуть
(Рильський, III, 1961, 270); Олесь Гончар належить до того покоління українських письменників, чий літературний шлях почався в останні передвоєнні роки (Про багатство л-ри, 1959, 160); Народ розумів і схвалює політику партії, бо партія веде його по ленінському шляху (Рад. Укр., 23.1 1959, 1); Здійснення ленінського кооперативного плану, колективізація сільського господарства вивели радянське селянство на світлий шлях будівництва нового життя (Хлібороб Укр., 1, 1969, 6);

//No es sólo avance en espacio, sino también en el desarrollo de alguna actividad.

// перен. Спрямування ходу, протікання, розвитку чогось. Розмова повернула на інший шлях (Мирний, І, 1949, 268); Син рибалки – Ломоносов Відкривав тут, на Неві, Для наук шляхи нові… (Нех., Ми живемо.., 1960, 121); Теорія і далі повинна освітлювати шлях практиці (Програма КПРС, 1961, 103); На шляхах соціалістичного реалізму українська радянська поезія виробила і ту виразну окресленість національного художнього обличчя, яка позначає її в наш час (Про багатство л-ри, 1959, 133); Людство пройшло величний шлях розвитку – від кам’яної сокири і лука до атомного реактора і космічного корабля (Ком. Укр., 4, 1962, 33).

//Dirección que toma el desarrollo de algo, como una conversación, la adquisición de experiencia o práctica, etc.

Стати на шлях чого – обрати певний напрям у поведінці, діяльності, поглядах тощо. Наша партія, робітничий клас, радянський народ першими стали на шлях соціалізму і комунізму (Ком. Укр., 9, 1968, 11);

Tomar el camino a algo: escoger una actividad, un comportamiento que se va a seguir.

4. Процес їзди, ходьби і т. ін. куди-небудь; перебування в русі певний час. Минула втома від довгого шляху, і вони піднімалися по знайомій стежці весело і бадьоро (Довж., І, 1958, 174); Дві години шляху ;

4. El proceso que se toma de cabalgar, caminar, conducir, etc., en una dirección; estar en movimiento durante cierto tiempo.

// Пересування кого-, чого-небудь у певному напрямі. В полях Зійшлись не сіячі,- Тут ворогам урвати шлях Бійці прийшли вночі (Мас., Сорок.,, 1957, 450); Переможний шлях нашої армії вона акуратно і ретельно відзначала на великій карті (Ткач, Плем’я.., 1961, 53);

//Viajar en determinada dirección.

// перен. Життя, діяльність, спосіб існування когось. У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком – За край світа зазирає. Чи нема країни. Щоб загарбать (Шевч., І, 1963, 236); Не довелося мені бачитись із нею в житті – шляхи наші пішли різно (Вас., II, 1959, 269); Прощай, окопний брате, свій шлях пройшов ти чесно в боротьбі (Гонч., Вибр., 1959, 202); Дівчина поле й співає. Озвались до неї Інші – у кожної серце, як жайворон-птах. Всі заспівали одної, і кожна співає своєї. Спільна дорога у всіх, та окремий у кожної шлях (Рильський, III, 1961, 101).

//La vida, actividades, forma de vida.

Життєвий (життьовий) шлях – те саме, що життя 3. Відхиляє [Хо] заслону, показуючи спокуси й небезпечності, що мріють на життєвому шляху… (Коцюб., І, 1955, 171); Крок за кроком оглядає він свій нелегкий життєвий шлях (Гончар, III, 1959, •153).

Forma de vida, modo en el que se vive.

^ Стояти (ставати, стати) на шляху чиєму: а) перешкоджати кому-небудь у здійсненні чогось. Радянські люди підводять горді підсумки всьому, що зроблено ними, що здобуто дружним напруженням сил, що завойовано ними в мужній боротьбі з усіма, хто стояв на їхнім шляху, з усім, що заважало їхньому неухильному рухові вперед, до комунізму (Рильський, IX, 1962, 182); б) виникати перед ким-небудь під час здійснення чогось. Якось завжди так виходило, що доля ніби сама розв’язувала за нього всі ті питання, що ставали на його шляху (Збан., Сеспель, 1961, 163);

^ Estar parado en el camino de alguien:
a) estorbar o impedir que alguien realice algo;
b) adelantarse para que alguien no complete una acción.

5. перен. Засіб досягнення чого-небудь, характер дій. [Руфін:] Міг же бути й інший спосіб. Чи се ж єдиний шлях? (Л. Укр., II, 1951, 508); Поки що не знаю, яким способом дістати їх [50 примірників]. Як тільки знайду шлях – повідомлю Вас (Коцюб., III, 1956, 211); Вони [царські чиновники] знаходять інший шлях: висилати на Камчатку бунтарів, революціонерів, яких народило і місто, і село (Стельмах, І, 1962, 17); Виявити і вивчити рухи зір можна двома шляхами: за допомогою спектрального аналізу і вимірюванням зміщень зір на небесній сфері (Астр., 1956, 104).

5. Los medios para lograr algo.

^ [Іти, піти] по шляху (шляхом) найменшого опору;

^ Moverse por el camino que ejerce la menor resistencia.

Тернистий шлях – важке життя, складний спосіб досягнення чого-небудь. Поглянь назад. Ти бачиш шлях тернистий (Забашта, Квіт.., 1960, 153); Кожний крок на своєму великому й тернистому шляху партія звіряла з Леніним, з його вченням, його мудрими і сміливими ідеями (Ком. Укр., 4, 1969, 4).

Camino espinoso: un proceso de desarrollo de algo que presenta muchas dificultades.

6. перев. мн., анат. Орган у вигляді каналу, в якому відбувається яка-небудь діяльність організму людини або тварини. Фітонцидами цибулі можна лікуватися в домашніх умовах при катарах верхніх дихальних шляхів, грипі, ангіні вдиханням легких частин ефірної олії натертої цибулини (Роб. газ., 20.VIII 1974, 4).

6. TRACTO.

Formación anatómica que media entre dos lugares del organismo y realiza una función de conducción.

Haz de fibras nerviosas que tienen el mismo origen y la misma terminación y cumplen la misma función fisiológica.

Estándar
Sin categoría

Алгебра – Álgebra

алгебра

álgebra

Transliteración:alhebra
Sustantivo: femenino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo алгебра
Genitivo алгебри
Dativo алгебрі
Acusativo алгебру
Instrumental алгеброю
Locativo на/у алгебрі
Vocativo алгебро

Plural

Caso> Declinación
Nominativo алгебри
Genitivo алгебр
Dativo алгебрам
Acusativo алгебри
Instrumental алгебрами
Locativo на/у алгебрах
Vocativo алгебри

Audio

diccionario de ucraniano

алгебра – álgebra


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

АЛГЕБРА, и, ж. Розділ математики, що вивчає загальні закони дій над величинами, вираженими літерами, незалежно від їх числового значення. Дістала [Ганна] підручник з алгебри і пробувала розв’язувати задачі (Коз., Сальвія, 1959, 122).

ÁLGEBRA.

Parte de las matemáticas que estudia la cantidad considerada en general y representada por letras u otros signos

Estándar
Sin categoría

Шовк – Seda

шовк

seda

Transliteración:shovk
Sustantivo: masculino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo шовк
Genitivo шовку
Dativo шовкові, шовку
Acusativo шовк
Instrumental шовком
Locativo на/у шовку
Vocativo шовку

Plural

Caso> Declinación
Nominativo шовки
Genitivo шовків
Dativo шовкам
Acusativo шовки
Instrumental шовками
Locativo на/у шовках
Vocativo шовки

Audio

diccionario de ucraniano

шовк – seda


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ШОВК, у, ч.

1. Волокно, що виділяється гусеницями шовковицевого шовкопряда. [Явдоха:] У якімсь селі один вчитель почав вчити своїх учеників шовк здобувати (Кроп., II, 1958, 453); Бухарці розвантажували верблюдів.., знімали з них великі важкі в’юки з бавовною, килимами, паки шовку, тонкорунної вовни (Тулуб, В степу.., 1964, 52);

1. SEDA. Fibra fabricada por los gusanos de la seda.

// Штучно виготовлене, синтетичне волокно. Хіміки роблять чудеса з деревини. Шовк і целофан, електроізолятори і навіть підшипники… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102); Капроновий шовк іде на виготовлення панчішних виробів, шинного корду, риболовних сітей, чоловічих капелюхів, тканин та ін. (Наука.., 7, 1958, 17).

// Fibra sintética, fabricada para ser similar a la seda de los gusanos.

2. Пряжа, нитки з натурального чи штучного, синтетичного волокна. Словом – як шовком вишиває, а ділом – як шилом шпигає (Укр.. присл.., 1963, 363); На Марині плахта – аж очі на себе бере: картата, червчата, шовком заткана (Мирний, IV, 1955, 225); Сидить сестра край віконця. Шовком вишиває (Рудан., Вибр., 1949, 73); Схопила [панночка] вишиту шовком хустину, накинула собі на обличчя і довго сиділа, відкинувши назад свою прегарну голову (Довж., І, 1958, 245); *У порівн. Олексій поник головою, і його світле, вибілене сонцем на жнивах волосся м’яким шовком сповзло на покраяне ранніми зморшками високе чоло (Д. Бедзик, Підземні громи, 1971, 102).

2. Estambre, hilo hecho de fibras naturales o artificiales de deda.

^ Бреше, як (наче, неначе і т. ін. ) шовком шиє (гаптує) хто – хто-небудь дуже вправно обдурює когось. Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше, як шовком шиє – хоч би моргнув, вражий син! (Вовчок, VI, 1956, 260); Та вже й вміє [кума] балакати! Бреше тобі, неначе шовком гаптує (Н.-Лев., III, 1956, 253).

^ Mentir como tejiendo seda: engañar con descaro.

3. Тканина (перев. тонка), вигот. з такої пряжі. Позолочені карети, дорогі коні.., карети та екіпажі, •оббиті всередині шовком, золото, срібло й перли на магнатах – усе те сяло, облите ясним світом сонця (Н.-Лев., VII, 1966, 33); Він вийняв шматок тонкого турецького шовку і обережно розгорнув його (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60); Каюту застелено килимом, по стінах пурпуровий шовк (Ю. Янов., II, 1958, 56); *Образно. Підносив Арарат нетлінний свій тюрбан Із шовку білого; його могутній стан Широким поясом оповивали хмари (Рильський, III, 1961, 158); *У порівн. Проти вікон стояли рядками п’яльця, на них було міцно напнуте біле, тонке, як шовк, сукно, а кало п’яльців стояли дівчата й молодиці (Н.-Лев., II, 1956, 97); Високе бліде небо блакитними шовками звисає до обріїв (Ю. Янов., її, 1958, 51); Очі вчительки ніжні, як шовк (Мас., Сорок.., 1957, 349);

3. Tela hecha con fibras de seda.

// Виріб, одяг з такої тканини. вдягаються [пани] у легкі дорогі шовки уліті, а як зима – беруть на себе м’якенькі оксамити (Вовчок, І, 1955, 380); Пані Тереза жила в теплі та в добрі, ходила в шовках, як пава (Чорн., Визвол. земля, 1959, 36).

// Producto, ropa fabricada con tela de seda.

4. перен. Те, що м’якістю, блиском та іншим нагадує такі нитки чи тканину. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі (Коцюб., II, 1955,
227); Кучеряве пасмо русявого шовку з-під кораблика упало на її заплакані очі (Стар., Облога.., 1961, 16); Вгорі перед ними.. шовково-блакитне небо; шовк
увесь умережаний золотозоряним писанням (Вас., II, 4959, 120).

4. Cualquier cosa con suavidad y brillo que semeje y recuerde a los de la seda.

SEDA:

La seda es una fibra natural formada por proteínas, producidas por diversos gusanos al tejer capullos dentro de los cuales sus cuerpo sufren metamorfosis a polillas. También se conoce como seda a la amplia variedad de tejidos fabricados con esta fibra.

Estándar
Sin categoría

Юга – Bruma / Ventisca

юга

Bruma / Calima / Ventisca

Transliteración:yuha
Sustantivo: femenino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo юга
Genitivo юги
Dativo юзі
Acusativo югу
Instrumental югою
Locativo на/у юзі
Vocativo юго

Plural

Caso> Declinación
Nominativo юги
Genitivo юг
Dativo югам
Acusativo юги
Instrumental югами
Locativo на/у югах
Vocativo юги

Audio

diccionario de ucraniano

юга – niebla


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ЮГА, и, ж.

1. Те саме, що імла. Палке небо, жовтувата Недвижима пилюга. Млява спека й тьмянувата, Де не глянеш, скрізь юга (Манж., Тв., 1955, 72); Сонце.. витріщилося зверху.. Понад озером закурилася легенька синяста юга (Дн. Чайка, Тв., 1960, 115); Навкруги весь степ як у тумані од юги (Головко, II, 1957, 224).

CALIMA, BRUMA.

La calima o calina es un fenómeno meteorológico consistente en la presencia en la atmósfera de partículas muy pequeñas de polvo, cenizas, arcilla o arena en suspensión. Cuando esta ocurre por efectos del polvo, sales (sodio) o elementos propios del ambiente, se conoce como calima tipo «A»; cuando se produce por eventos especiales, tales como incendios forestales u otros eventos de carácter contaminante, se le denomina calima tipo «B».

2. Снігова буря; завірюха, хурделиця. А все як давнє спогадаю, То воскресає і воно: Та люта ніч, юга холодна… (Черн., Поезії, 1959, 94);

VENTISCA, Tomenta de nieve.

// Сніг, що переноситься низовим вітром. Вітер шаленів. Він люто здував з горбів суху, колючу югу, болісно бив нею в обличчя, сипав під ноги (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 342).

//La nieve que es llevada por vientos superficiales.

Estándar
Sin categoría

Село – Aldea

село

aldea

Transliteración:selo
Sustantivo: neutro

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo село
Genitivo села
Dativo селу
Acusativo село
Instrumental селом
Locativo на/у селі
Vocativo село

Plural

Caso> Declinación
Nominativo села
Genitivo сіл
Dativo селам
Acusativo села
Instrumental селами
Locativo на/у селах
Vocativo села

Audio

diccionario de ucraniano

село – aldea


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

СЕЛО, а, с.

1. Населений пункт (звичайно великий) неміського типу, жителі якого займаються перев. обробітком землі. Мов оазис, в чистім полі Село зеленіє (Шевч., II, 1963, 172); Ось під нами Черемош ізвився.. Над ним в святочному спокою Гріється мале село гуцульське (Фр., XIII, 1954, 329); Все село було видко, як на долоні, з усіма білими хатами, з клунями, з церквою, з садками й вербами (Н.-Лев., II, 1956, 196); Великі перетворення сталися в селах України. Замість старих, приземкуватих хатинок виросли в них добре впорядковані будинки на дві-три, а то й чотири кімнати. З’явились нові школи, лікарні, магазини (Рад. Укр., 24.II 1962, 3).

1. ALDEA. Poblado normalmente grande pero de tipo rural

2. Сільська місцевість взагалі. Соціал-демократія, в усякому разі, повинна зробити все для розвинення свідомості найширших верств селянства, для зрозуміння ними класової боротьби, яка відбувається на селі (Ленін, 15, 1971, 76); Село цікавить його [І. Франка] не з етнографічного боку, як попередніх письменників, він не ідеалізує сільського життя (Коцюб., III, 1956, 36); Широке застосування техніки докорінно змінило обличчя села, технічний рівень життя населення (Хлібороб Укр., 6, 1969, 36).

2. El área rural en general.

3. збірн. Жителі села, сільської місцевості. Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану і жінки, і молодиці, бо Оксану усі селом любили (Кв.-Осн., II, 1956, 444); Одірвали [рідних] від Кармеля, укинули його у візок і повезли шляхом, а все-усе село знялося, наче рій, і гудучи дивилося услід (Вовчок, І, 1955, 362); Половина села не орала й не сіяла того року (Н.-Лев., II, 1956, 260); Несподівано прийшов Василенко, якого вже розшукувало все село (Стельмах, II, 1962, 363); Щоранку чередник піднімав село на ноги (Томч., Жменяки, 1964, 199).

3. Los residentes del área rural.


Enlace a artículo sobre las aldeas en Ucrania

Estándar
Sin categoría

Тато – Papá

тато

papá

Transliteración:tato
Sustantivo: masculino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo тато
Genitivo тата
Dativo татові, тату
Acusativo тата
Instrumental татом
Locativo на/у таті, татові
Vocativo тату

Plural

Caso> Declinación
Nominativo тати
Genitivo татів
Dativo татам
Acusativo татів
Instrumental татами
Locativo на/у татах
Vocativo тати

Audio

diccionario de ucraniano

тато – papá


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ТАТО, а, ч., розм. Те саме, що батько

1. І вчила княгиня [дитину] Тілько «мамо» вимовляти, А «тато» не вчила… (Шевч., II, 1963, 28); – Виблагай у батька дозвіл побратись – і мій тато пристане на це (Коцюб., II, 1955, 157); Оленчук надів кожушок.. Діти, відчувши якусь тривогу, обліпили його: – Тату, куди ви? (Гончар, II, 1959, 412);

1. Sinónimo de Батько – PADRE.

// Ввічливе звертання до тестя, свекра. Там [на пасіці] усе просто й більш зрозуміло, аніж дома, де чомусь нема братолюбія поміж синами, на яких він здав господарство, і не чується злагоди між Терентієм і Дариною.. – Тату, ви їсти будете? – підходить до старого Дарина. – Є толокно з в’юнів (Стельмах, І, 1962, 316).

//Apelativo de cariño para el padre: PAPÁ.

Estándar
Sin categoría

Собака – Perro

собака

perro

Transliteración:sobakaSustantivo: femenino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo собака
Genitivo собаки
Dativo собаці
Acusativo собаку
Instrumental собакою
Locativo на/у собаці
Vocativo собако

Plural

Caso> Declinación
Nominativo собаки
Genitivo собак
Dativo собакам
Acusativo собак
Instrumental собаками
Locativo на/у собаках
Vocativo собаки

Audio

diccionario de ucraniano

собака – perro


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

СОБАКА, и, ч. і рідше ж.

1. Домашня тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні і т. ін. По квітничку собака поскакав, Усе понівечив і потоптав (Гл., Вибр., 1957, 174); Чіпка вступив у двір. Велика, чорна, кудлата собака кинулась на його з-під загороди (Мирний, І, 1949, 269); Хряпнула хвіртка, і цеповий собака загавкав і з цепу рвався – до воріт (Головко, II, 1957, 44); Нині собаки використовуються у карному розшуку і як поводирі сліпих, шукають корисні копалини і підземні гриби трюфелі, доглядають дітей і пасуть худобу, охороняють державні кордони, виносять із поля бою поранених, шукають міни (Знання.., 7, 1970, 29); У витягнутій.. руці він тримав поводок мисливського собаки (Довж., І, 1958, 422); Подзвонили до району, викликали з міліції собаку-шукача (Вишня, І, 1956, 416); *У порівн. Десь узялися свині та так і опали мене навкруги, як ті собаки (Н.-Лев., III, 1956, 283); – Блаженки додому напишуть, все відрапортують в артіль… Взявся, скажуть, Хома собакою на земляків… (Гончар, III, 1959, 309).

1. PERRO. Animal doméstico de la familia de los canes, usado para proteger y acompañar al humano.

Боятися, як скаженого (скаженої) собаки – дуже боятися. – О, дурненька Солошка співає! – кричали вони й мерщій тікали до хати, щоб не зустріла вона де їх, бо боялися її, як скаженої собаки (Мирний, І, 1954, 55);

Temerle como a un perro loco: tener mucho miedo.

Голодний, як собака – дуже голодний. – Поклади мене у віз із рибою. – Ай! Риба! По всій Польщі люди голодні, як собаки. Рибу розкрадуть, і пана… – То вези мене хоч на чорті – тільки вези! (Довж., I, 1958, 269);

Hambriento como perro: muy hambriento.

Дивитися (подивитися, вульг. витріщатися, витріщитися і т. ін. ), як (мов, наче і т. ін. ) собака на висівки – дуже пильно, здивовано дивитися на щось. – Давно, бабо, порося здохло? – Язик тобі колякою, – накрила баба фартухом відро [з ковбасами]. – Щезни, чого витріщився, наче собака на висівки (Мушк., Чорний хліб, 1960,108);

Mirar como perro en salvado: muy de cerca y con gran sorpresa.

Злий (лихий і т. ін. ), як (мов, немов і т. ін. ) собака – дуже злий. – Де ж мені, панотче, дітись? – каже жінка. – Він мене б’є.. Хоч дурний, та такий злий, як собака (П. Куліш, Вибр., 1969, 120);

Bravo como perro: muy enojado, iracundo.

Змерзнути, як собака – дуже змерзнути;

Congelarse, tener mucho frío como perro: tener demasiado frío.

[I] з собаками не піймати кого – даремно ловити когось; хтось надійно сховався. – Ну, по сій же мові та будьмо здорові! – каже Назар.. – Тепер я вільний хоч на півроку; з собаками не піймають (Вовчок, І, 1955, 141);

Perseguir algo como un perro: en vano.

І (й) собаки не їдять – багато чого-небудь. Оратор винувато посміхнувся: – ..Землі у нас хіба що під нігтями… А тут ось у пана її й собаки не їдять (Панч, На калин. мості, 1965, 88);

Y los perros no comen: mucho de algo.

І собака не гавкне (не загавкала) – ніхто й не згадає. – Поки гладкий схудне – худого на цвинтар понесуть, і собака не гавкне (Стельмах, І, 1962, 22); Пропав – і собаки не загавкали (Укр.. присл.., 1963, 196);

Nadie recuerda.

Любити, як собака цибулю – те саме, що Любити, як собака палицю (див. палиця). – Хто ти такий, питаю в тебе. Ти мій панщанний? Еге, так? – Ні, князю! Од цього мене бог помилував. Я панщину люблю, сказати по правді, як собака цибулю (Н.-Лев., VII, 1966, 168);

Amar como un perro ama la cebolla (o como un perro ama una caña): no amar.

Як (мов, немов і т. ін. ) вірний (вірна) собака – дуже віддано, запобігливо. Колісник пихтів, одпихався, а вона, як навісна, то одскакувала від його, то, прискакуючи, горнулася, мов вірна собака (Мирний, III, 1954, 277);

Como perro fiel: muy entregado, afectivo, considerado, fiel.

Як собак – дуже багато;

Como perros: muchos.

[Як] собака на сіні – про того, хто сам не користується чим-небудь й іншим не дає. [Старшина:] Та ти мені не кажи, я його знаю добре,.. як собака на сіні: сам не їсть і другому не дає, вредний ірод (К.-Карий, І, 1960, 59);

Como perro en el heno: persona que no disfruta nada ni nadie le da nada.

2. перен., зневажл. Про злу, жорстоку, недоброзичливу і т. ін. людину. Якась собака винишпорила, що в листі друковане, і мене кличуть на пошту, щоб одкрити при мені листи (Коцюб., III, 1956, 250);

2. Persona malvada, despreciable, brutal; o desnutrido.

// Уживається як лайливе слово. – Собако! блюдолизе! ієзуїте поганий! – .. сипав Жук докорами на Шестірного (Мирний, І, 1954, 336); – Собака, – вилаявся дід і блиснув своїми .. очима у бік уланів (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 21).

// Se usa como expresión soez o mala palabra.

3. до чого, перен., рідко. Той, хто досяг досконалості в чому-небудь; вміла, спритна, завзята в чомусь людина. За сими [вершниками] плентавсь розбишака, Нептунів син,.. Мезап, До бою був самий собака (Котл., І, 1952, 195).

3. Raramente, persona que ha alcanzado la perfección en alguna habilidad u oficio.

4. Хижий ссавець родини собачих. У Карпатах водяться.. видра, борсук, норка, тхір темний, горностай і лисиця. Останнім часом з метою акліматизації сюди завезено єнотовидного собаку (По заповідних місцях.., 1960, 58);

4. Cánido. Familia de mamíferos carnívoros con cinco dedos en las patas anteriores y cuatro en las posteriores, como el perro y el lobo.

Дикий собака динго. (в чому, тут і т. ін. ) собака заритий (зарита) – ось у чому суть справи. – Чіткої системи поглядів у тебе ще нема. Ось в чому собака заритий (Головко, II, 1957, 524);

Dingo: perro salvaje

[Потрібний], як собаці другий хвіст (печена цибуля і т. ін. ) – те саме, що Потрібний, як собаці п’ята нога (див. нога). – Жартуй собі, молодий чоловіче, з дівчатами.., коли вже маєш таку охоту до жартів, а нам вони – як собаці другий хвіст, – вже трохи м’якше зауважив Перегуда (Іщук, Вербівчани, 1961, 202);

Como una segunda cola a un perro, o una quinta pata: innecesario.

Собаки виють від чого – щось дуже погане, неприємне, викликає в кого-небудь відразу. [Романюк:] Письменник приїхав сюди працювати, йому тиша потрібна,.. а від твоїх пісень собаки виють (Корн., II, 1955, 196);

Los perrow aullan por algo: algo muy malo le ha sucedido a alguien.

Усякий (усяка) собака, вульг. – кожний. – Мене тут усяка собака знає, адже я місцевий (Чаб., Балкан. весна, 1960, 86);

Cada perro: cada uno.

Хоч на хвіст лий собаці, вульг. – дуже несмачний. – Не борщ, а кисла юшка, хоч на хвіст лий собаці! (Козл., Мандрівники, 1946, 43);

Como perro lamiendo su cola: algo muy desagradable

Хоч собак гони (ганяй); Що й собаку не вдержиш – дуже холодно. – Один [фінн] каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку

Que ni los perros aguantan: demasiado frío


Razas ucranianas de perros y gatos

Enlace a «Вовк – Lobo»

Estándar