Хата – Jata / Casa

хата

jata – casa rural ucraniana

Transliteración:jata
Sustantivo: femenino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo хата
Genitivo хати
Dativo хаті
Acusativo хату
Instrumental хатою
Locativo на/у хаті
Vocativo хато

Plural

Caso> Declinación
Nominativo хати
Genitivo хат
Dativo хатам
Acusativo хати
Instrumental хатами
Locativo на/у хатах
Vocativo хати

Audio

diccionario de ucraniano
хата – jata – casa rural ucraniana

Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ХАТА, и, ж.

1. Сільський одноповерховий житловий будинок. Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки хата (Укр.. присл.., 1963, 261); Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (Коцюб., I, 1955, 125); Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка в гаю чувати (Л. Укр., І, 1951, 29); – Вибачайте, кумонько,- мовить [Журавель], випорожнивши горнятко,- чим хата богата [багата], тим і рада (Фр., IV, 1950, 57); Мої мости калинові, хати на помості, Прийшов, прийшов Василечок ба й до мене в гості (Коломийки, 1969, 139); – Пам’ятаєш приказку? Яка хата, такий тин, який батько, такий син… (Кучер, Голод, 1961, 329); – В кожній хаті лампочки Ілліча горять. А у Марії там така хата, як дзвін. Колгосп збудував (Цюпа, Назустріч.., 1958, 435); *У порівн. Сам, каже [Демко], губернатор їде у колясці, що скрізь у вікнах, мов хата яка! (Кв.-Осн., II, 1956, 481);

1. JATA. CASA. Cabaña, casa rural de un solo piso, típica de la cultura ucraniana.

// Домівка, господа. Віщує серце, що в палатах Ти розкошуєш, і не жаль Тобі покинутої хати… (Шевч., II, 1963, 11); Кожний [бурлака] згадував за свою хату, за свою жінку, своїх дітей (Н.-Лев., II, 1956, 208);

// Residencia, hogar, grupo familiar.

// Тимчасове пристановище для кого-небудь. Смеркло.- Збирайтеся, бабо,- каже мама,- та йдіть шукати хати на ніч, а то пізно буде (Коцюб., І, 1955, 456); Не стало видно ні хутора, ні полтавського стовпового шляху, тільки невиразно бовваніла табірна хата, в якій збиралися ночувати орачі (Тют., Вир, 1964, 14); Тоня й Віталій.. пливуть оглянути Сухомлинів причал та рибальську хату-пустку, де восени рибалки ночують, ховаються від негоди, а зараз на їхніх нарах пилюки на палець (Гончар, Тронка, 1963, 232).

// Refugio temporal.

Вертатися (вернутися, повертатися, повернутися і т. ін.) до хати – повертатися до рідного краю, додому. Знаю я: він [мандрівник] вернеться до хати, Він побачить приязні вогні… (Рильський, Голос. осінь, 1959, 5);

Retornar, regresar a casa: volver a la tierra paterna, a la patria.

Моя хата скраю [, я нічого не знаю] – мене це не стосується, це не моя справа. – Я не чинитиму перешкод твоєму бажанню, але і не допомагатиму.. Моя хата скраю, я нічого не знаю (Бурл., Напередодні, 1956, 111); – То як же буде з Наталкою? З мене ж пан спитається.. – Буде так, як і було,- відповіла Лимариха.- Ну, як знаєте. Моя хата скраю (Добр., Очак. розмир, 1965, 26);

Expresión para indicar indiferencia.

Не держатися хати – часто не бувати вдома. Марина не знала, як догодити, як власкавити чоловіка, що завжди дома нудьгує, марудиться, не найде собі місця, не держиться хати (Горд., Дівчина.., 1954, 102);

No visitar el hogar muy a menudo.

2. Внутрішнє житлове приміщення такого буднику. Вийшли з хати батько й мати В садок погуляти (Шевч., II, 1953, 363); Ми з Чайчихою, упоравшись у хаті, пішли до Насті (Вовчок, І, 1955, 263); В хаті стояла задуха, пахло сухими васильками, якісь тіні ходили по стінах у присмерку (Коцюб., І, 1955, 229); Іван ходив по хаті хмурий, як осіння темна ніч (Мирний, І, 1949, 217); Як сіпне [адвокат] дверми д’собі! Трохи-трохи що не запоров я носом у поміст. Нема що кому казати, бо в чужій хаті й тріска б’є (Март., Тв., 1954, 205); – От тобі на! – сказала Онися, заглядаючи в вікно,- за вовка промовка, а вовк у хату (Н.-Лев., III, 1956, 14); *Образно. Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці. Як положать отамана В новій хаті спати, Заголосить, як та мати, Голосна гармата (Шевч., II, 1963, 205);

2. La parte habitable en cualquier construcción o edificio.

// Кімната. – Іди до секретаря! – сказав [сторож] і повів Чіпку аж через три хати, де сиділо багато судовиків (Мирний, І, 1949, 253); Ми пішли в її хату,- властиве, панночка займала три хати; в першій хаті на столику, на видному місці, стояв той портрет, що вона хтіла мені показати (Л. Укр., III, 1952, 600).

// Apartamento, piso.

Велика хата – простора, світла кімната для прийому гостей; світлиця. Ночував він у Оксена. Олена перевела дітей в хатину, а велику хату віддала гостеві (Тют., Вир, 1964, 102);

Jata grande: la sección espaciosa en una jata, generalmente para huéspedes. (leer los artículos enlazados al final)

Мала хата – хатина (у 2 знач.). – А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже! Чи не вмерла? – Ні, не вмерла, А дуже нездужа. Ходім лишень в малу хату, Поки випрягає Воли батько: вона тебе, Марку, дожидає (Шевч., І, 1963, 321).

Pequeña jata: la jata. (leer los artículos enlazados al final)

Добривечір [вам] у хату – усталена форма вітання, яку вживають, заходячи до хати ввечері. Тут саме ввійшли [братчики] в хату.. – Добривечір у хату,- привітали всі москалиху, що стояла посеред хати з ключами в руках (Мирний, І, 1949, 330); [Горпина:] Добривечір вам у вашу хату! (Н.-Лев., IX, 1967, 223);

Buenas noches (a vosotros) en casa: saludo cuando se visita de noche.

На всю (на цілу) хату, у знач. присл.: а) дуже голосно; гучно. Бабина онука Христя,- дівка сімнадцяти літ, низенька, некрасива, чогось важко зітхала на всю хату (Мирний, І, 1949, 292); – Геть, проклята, геть! – заревів на всю хату Прокіп і, вчепившись Орисі в коси, смикнув її до себе, щоб викинути з хати, як щеня (Тют., Вир, 1964, 97); Петрик розплакався на всю хату (Стельмах, II, 1962, 398); Максим кричав на цілу хату. О! Він знайде спосіб на упертість зятя! (Коцюб., І, 1955, 34); б) дуже сильно. [Євфросина:] Ніде дітись: треба показати (Йде в кімнату й виносить сережки й браслет). [Всі:] Ой, гарні ж! Аж блищать, аж горять! Так і сяють на всю хату (Н.-Лев., IX, 1967, 232); Лампочка без скла чаділа на всю хату (Коцюб., І, 1955, 65);

Para todas las jatas:
a) muy recio, equivalente es «para que el mundo oiga»;
b) fuertemente.

Не виходити з хати – не бувати серед людей, сидіти вдома. Давненько ми вже Марусю не бачили, то за горем своїм, то за сваркою тією межи старими, та й Маруся наче ховалася: з хати, сливе, не виходила (Вовчок, І, 1955, 209); Десь, певно, вітер пройняв мене, і я схопив бронхіт, два дні не виходжу вже з хати (Коцюб., III, 1956, 431);

No salir de casa: no socializar.

Повна хата кого, чого – велика кількість, дужо багато кого-, чого-небудь. – Що ж ви нічого не робите слабій? – Замфір махнув рукою.- Де там нічого… Ворожок та шептух була повна хата… (Коцюб., І, 1955, 229); – А за що ж ви п’єте? – А тобі яке діло?.. Он бач. Добра була повна хата, а тепер одна пустка зосталася!.. (Мирний, І, 1949, 290); – Гостей було – повна хата! (Тют., Вир, 1964, 159);

La jata completa: una gran cantidad de algo.

Просимо до хати! – уживається як ласкаве запрошення завітати в дім. – Оце я до вас у гості… Буде де переночувати? – питає становий. – Коли ваша ласка, просимо до хати! – запрохує Чіпка (Мирний, II, 1954, 265);

Expresión usada para invitar a visitar en casa.

Сидіти в хаті – бути, лишатися вдома. Що то ти робиш, синочку, тепер, коли й Лізи нема, коли з дому трудніше вирватися? Певно, сидиш в хаті та читаєш (Коцюб., III, 1956, 189);

Quedarse en casa.

У хаті – вдома. Не знать, звідки і ким пронеслося, що в Павла у хаті недобре… (Вовчок, І, 1955, 170);

En la jata, en la casa: en casa.

3. Родина, люди, які живуть, перебувають в одному такому приміщенні. [Диякон:] Усі ми здавна знаємо Прісціллу і можемо їй вірити на слово. [Парвус:] Але ж не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його й ручити… (Л. Укр., II, 1951, 410); Бідолахи днями й ночами всею хатою сидять і роблять ложки.. по 10 крейцарів від копи (Фр., II, 1950, 131); Хата мовчала. Клим у задумі слухав синову річ (Горд., II, 1959, 206).

3. FAMILIA. Personas que habitan en una misma casa.

4. розм. Квартира (у 1 знач.). Хата наша – 2 кімнатки – нічого собі. На другому поверсі (Коцюб., III, 1956, 145).

4. Apartamento, piso.

5. Уживається у складі назв деяких сільських установ.

5. Se usa en los nombres de algunas instituciones sociales.

Хата-лабораторія – лабораторія колгоспної дослідної станції. Показали ми їм [румунським делегатам] багато чого: і клуб, і хату-лабораторію, і зерносушарню, і в дитячий садок повели (Мур., Бук. повість, 1959, 300);

Laboratorio de granjas colectivas de la época soviética.

Хата-читальня – заклад на селі в перші роки Радянської влади, призначений для проведення політико-виховних та культосвітніх заходів; приміщення, в якому проводилися ці заходи. Давид сидів кінець стола, рився в книжках і виписував якісь цифри, помітки на клаптику паперу (мав же сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище, то й вибирав цифри і складав конспект) (Головко, II, 1957, 121); Кіно показували в хаті-читальні тільки зимою, а літом крутили прямо надворі, в садку (Тют., Вир, 1964, 40).

Salón durante la época soviética, destinado a eventos políticos o culturales.

IMAGEN: Cuadro de Illia Repin – Jata ucraniana, 1880


Deja una respuesta

Introduce tus datos o haz clic en un icono para iniciar sesión:

Logo de WordPress.com

Estás comentando usando tu cuenta de WordPress.com. Salir /  Cambiar )

Imagen de Twitter

Estás comentando usando tu cuenta de Twitter. Salir /  Cambiar )

Foto de Facebook

Estás comentando usando tu cuenta de Facebook. Salir /  Cambiar )

Conectando a %s

A %d blogueros les gusta esto: