Sin categoría

Юрок – Pinzón

юрок

pinzón

Transliteración:yurok
Sustantivo: masculino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo юрок
Genitivo юрка
Dativo юркові, юрку
Acusativo юрок, юрка
Instrumental юрком
Locativo на/у юрку
Vocativo юрку

Plural

Caso> Declinación
Nominativo юрки
Genitivo юрків
Dativo юркам
Acusativo юрки, юрків
Instrumental юрками
Locativo на/у юрках
Vocativo юрки

Audio

diccionario de ucraniano

юрок – pinzón


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ЮРОК , юрка, ч.

Те саме, що в’юрок. Прилітають до нас гостювати і червоногруді, в червоненьких шапочках чечітки та коричнево-золотисті юрки (Коп., Як вони.., 1961, 17).

PINZÓN. Sinónimo de в’юрок.

El pinzón real(Fringilla montifringilla) es una especie de ave paseriforme de la familia Fringillidae caracterizada por poseer vientre blanco, alas oscuras con una franja alar inferior blanquecina y superior naranja, cabeza parda y pico amarillo. Es menos común que el pinzón vulgar, pero puede vérsele reunido en bandadas conspicuas en Europa Central, sobre todo en invierno.


ЮРОК , юрка, ч.

1. Трубочка, зроблена з стовбура бузини або іншого дерева, що використовується при змотуванні ниток у клубок. Сюрчала міцна нитка в дерев’янім юрку (Цюпа, Три явори, 1958, 9).

1. Túbulo hecho con el tronco de un saúco o algún otro árbol, que se utiliza como carrete para hilo en madeja.

2. Те саме, що цурка 2. Нажате мною він оперізує перевеслом, виймає з-за пояса юрок, зв’язує сніп і ставить його гузирем на стерню (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 80); – Люди добрі, водички привіз свіженької! – Жінки, повільно розгинаючись, кидали юрки, перевесла і йшли до бочки (Зар., На.. світі, 1967, 119).

2. Sinónimo de цурка.

Estándar
Sin categoría

Шовк – Seda

шовк

seda

Transliteración:shovk
Sustantivo: masculino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo шовк
Genitivo шовку
Dativo шовкові, шовку
Acusativo шовк
Instrumental шовком
Locativo на/у шовку
Vocativo шовку

Plural

Caso> Declinación
Nominativo шовки
Genitivo шовків
Dativo шовкам
Acusativo шовки
Instrumental шовками
Locativo на/у шовках
Vocativo шовки

Audio

diccionario de ucraniano

шовк – seda


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ШОВК, у, ч.

1. Волокно, що виділяється гусеницями шовковицевого шовкопряда. [Явдоха:] У якімсь селі один вчитель почав вчити своїх учеників шовк здобувати (Кроп., II, 1958, 453); Бухарці розвантажували верблюдів.., знімали з них великі важкі в’юки з бавовною, килимами, паки шовку, тонкорунної вовни (Тулуб, В степу.., 1964, 52);

1. SEDA. Fibra fabricada por los gusanos de la seda.

// Штучно виготовлене, синтетичне волокно. Хіміки роблять чудеса з деревини. Шовк і целофан, електроізолятори і навіть підшипники… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102); Капроновий шовк іде на виготовлення панчішних виробів, шинного корду, риболовних сітей, чоловічих капелюхів, тканин та ін. (Наука.., 7, 1958, 17).

// Fibra sintética, fabricada para ser similar a la seda de los gusanos.

2. Пряжа, нитки з натурального чи штучного, синтетичного волокна. Словом – як шовком вишиває, а ділом – як шилом шпигає (Укр.. присл.., 1963, 363); На Марині плахта – аж очі на себе бере: картата, червчата, шовком заткана (Мирний, IV, 1955, 225); Сидить сестра край віконця. Шовком вишиває (Рудан., Вибр., 1949, 73); Схопила [панночка] вишиту шовком хустину, накинула собі на обличчя і довго сиділа, відкинувши назад свою прегарну голову (Довж., І, 1958, 245); *У порівн. Олексій поник головою, і його світле, вибілене сонцем на жнивах волосся м’яким шовком сповзло на покраяне ранніми зморшками високе чоло (Д. Бедзик, Підземні громи, 1971, 102).

2. Estambre, hilo hecho de fibras naturales o artificiales de deda.

^ Бреше, як (наче, неначе і т. ін. ) шовком шиє (гаптує) хто – хто-небудь дуже вправно обдурює когось. Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше, як шовком шиє – хоч би моргнув, вражий син! (Вовчок, VI, 1956, 260); Та вже й вміє [кума] балакати! Бреше тобі, неначе шовком гаптує (Н.-Лев., III, 1956, 253).

^ Mentir como tejiendo seda: engañar con descaro.

3. Тканина (перев. тонка), вигот. з такої пряжі. Позолочені карети, дорогі коні.., карети та екіпажі, •оббиті всередині шовком, золото, срібло й перли на магнатах – усе те сяло, облите ясним світом сонця (Н.-Лев., VII, 1966, 33); Він вийняв шматок тонкого турецького шовку і обережно розгорнув його (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60); Каюту застелено килимом, по стінах пурпуровий шовк (Ю. Янов., II, 1958, 56); *Образно. Підносив Арарат нетлінний свій тюрбан Із шовку білого; його могутній стан Широким поясом оповивали хмари (Рильський, III, 1961, 158); *У порівн. Проти вікон стояли рядками п’яльця, на них було міцно напнуте біле, тонке, як шовк, сукно, а кало п’яльців стояли дівчата й молодиці (Н.-Лев., II, 1956, 97); Високе бліде небо блакитними шовками звисає до обріїв (Ю. Янов., її, 1958, 51); Очі вчительки ніжні, як шовк (Мас., Сорок.., 1957, 349);

3. Tela hecha con fibras de seda.

// Виріб, одяг з такої тканини. вдягаються [пани] у легкі дорогі шовки уліті, а як зима – беруть на себе м’якенькі оксамити (Вовчок, І, 1955, 380); Пані Тереза жила в теплі та в добрі, ходила в шовках, як пава (Чорн., Визвол. земля, 1959, 36).

// Producto, ropa fabricada con tela de seda.

4. перен. Те, що м’якістю, блиском та іншим нагадує такі нитки чи тканину. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі (Коцюб., II, 1955,
227); Кучеряве пасмо русявого шовку з-під кораблика упало на її заплакані очі (Стар., Облога.., 1961, 16); Вгорі перед ними.. шовково-блакитне небо; шовк
увесь умережаний золотозоряним писанням (Вас., II, 4959, 120).

4. Cualquier cosa con suavidad y brillo que semeje y recuerde a los de la seda.

SEDA:

La seda es una fibra natural formada por proteínas, producidas por diversos gusanos al tejer capullos dentro de los cuales sus cuerpo sufren metamorfosis a polillas. También se conoce como seda a la amplia variedad de tejidos fabricados con esta fibra.

Estándar
Sin categoría

Хвиля – Ola / Onda / Minuto

хвиля

ola

Transliteración:jvylia
Sustantivo: femenino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo хвиля
Genitivo хвилі
Dativo хвилі
Acusativo хвилю
Instrumental хвилею
Locativo на/у хвилі
Vocativo хвиле

Plural

Caso> Declinación
Nominativo хвилі
Genitivo хвиль
Dativo хвилям
Acusativo хвилі
Instrumental хвилями
Locativo на/у хвилях
Vocativo хвилі

diccionario de ucraniano

хвиля – ola


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ХВИЛЯ , і, ж.

1. Водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні. Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма (Шевч., І, 1963, 3); Розлилась Рось рукавами й рукавцями поміж зеленими острівцями, розсипалась по камінні, переливаючи білу хвилю з каменя на камінь (Н.-Лев., І, 1956, 51); Геть понад морем, над хвилями синіми В’ються, не спиняться чаєчки білії (Л. Укр., І, 1951, 151); *У порівн. Темна ніч. Чорні хмари, ніби великі хвилі, насуваються одна на другу (Коцюб., І, 1955, 444); Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу (Мирний, III, 1954, 178); І котяться юрби, мов хвилі, Немов Середземна вода (Рильський, III, 1961, 260);

1. OLA. Onda en el agua formada por el viento en la superficie del mar o de un lago

// чого. Те, що своїм рухом або формою нагадує водяний вал. Обабіч шляху з тихим шумом хлюпались зелені хвилі хлібів (Головко, І, 1957, 95); [1-й комендор:] Вийдеш у степ – і котяться хвилі жита, пшениці, біжать до обрію (Корн., І, 1955, 70);

//Cualquier cosa que, en movimiento o forma, se parezca a una ola en el agua.

// Потік якої-небудь легкої маси, що здіймається, поширюється в повітрі (туману, пари, диму і т. ін.). Він курив папіроску за папіроскою і розбивав головою хмари синього диму, що повзли за ним довгими хвилями, як туман в горах (Коцюб., II, 1955, 167); Недалеко впав снаряд, обдало Маковейчика гарячою хвилею (Гончар, III, 1959, 57);

//Onda: masa de cualquier fluido ligero que se expande. Niebla, vapor, humo, etc.

// Потоки світла, звуків, пахощів, що напливають, розходяться, ніби водяні вали. Куряваnстелилась по гладкому, як дзеркало, ставку і купалась у хвилях рожевого світла (Коцюб., І, 1955, 27); Повітря заповнялося щебетанням птиць, і хвилі того щебетання одна за другою котилися з лісу (Хотк., І, 1966, 130); Співали труби. Вони котили поперед себе хвилі звуків, тугих і бадьорих, як весільний вальс (Чаб., Балкан. весна, 1960, 398); *У порівн. Широкою хвилею неслися пахощі польових квіток з усіх боків (Мирний, IV, 1955, 212);

//Ondas de luz, de materiales en combustión, sonido – cualquier cosa que se mueva similar a las olas.

// Пасма (волосся). Його велична голова з цілими хвилями ясних кучерів ясно вирізалась проти білих стін (Н.-Лев., III, 1956, 248); В його погляді, рухах і навіть у хвилях буйного волосся було щось таке, що робило його схожим на артиста (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 13);

//Rizos, ondulaciones en el cabello.

// Хвиляста складка, утворювана згином тканини, одягу тощо. Маруся, напившись з матір’ю чаю і поприбиравши з стола та впоравшись, сіла на канапі край вікна шити сорочку. Тонке полотно хвилями лежало на її колінах, спускалось додолу, падало на поміст (Н.-Лев., VI, 1966, 60); Раусліт помалу.. починає роздягатися. Білі хвилі одягу шарудять і падають на підлогу (Собко, Любов, 1935, 108);

// Pliegues en telas.

// кого, чого, яка. Потік, лава кого-, чого-небудь, що рухається кудись одне за одним. На високій бессарабській полонині день у день котиться брудна хвиля овечої отари (Коцюб., І, 1955, 387); Калинович стояв серед того хаосу, мов неживий, заплесканий хвилями людей, що пропливали й відпливали (Фр., VI, 1951, 157); – Василечку! – безсило крикнула вона, б’ ючися рученятами у стіну якихось спин, але хвиля людська несла її все далі й далі (Хотк., І, 1966, 113); Хвиля розгніваних людей попливла до терема (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 118); Степ клекоче лавами наступаючих. Хвиля за хвилею йдуть за броньовиками, зблискують багнетами, скільки видно, скільки засягає в степову просторінь світло прожекторів (Гончар, II, 1959, 436).

// Alguna masa que se mueva junta, como lava o rebaños de ovejas.

Вибухова (ударна) хвиля – різке коливання повітряних має внаслідок вибуху. Вибух стався несподівано. Вибухова хвиля навстяж [навстіж] розчинила сінешні та хатні двері і вдарила Галю спиною об стіну (Коз., Блискавка, 1962, 45); Основним уражуючим фактором при вибуху атомної бомби є ударна хвиля (Курс фізики, III, 1956, 376);

Onda de choque: fluctuación fuerte y súbita de aire debido a una explosión.

2. чого, перен. Нестримне піднесення, посилений рух, вияв чого-небудь. Никодим, так сказати, з головою кинувся в ті спінені, розбурхані хвилі революційного руху (Фр., III, 1950, 323); Прагнення Наполеона підкорити і поневолити російський та інші народи Росії викликало хвилю всенародного обурення і гніву проти загарбників (Іст. УРСР, І, 1953, 401); Треба було сподіватися, що рано чи пізно хвиля терору докотиться і сюди, на затишну вулицю Євгена Гребінки (Гончар, IV, 1960, 44);

2. OLA. Elevación o movimiento que comienza a revelar algo, como una ola revolucionaria o una ola de crimen o terror.

// Наплив яких-небудь почуттів, думок, що визначають настрій людини. Звіяло усього [Якова] холодком, сполоснули гарячі хвилі образи, сорому, жалю… (Вас., II, 1959, 64); Гаряча хвиля вдячності залляла серце. Щербатиха схопила Василя за голову й поцілувала (Хотк., І, 1966, 102); Хвиля почуттів, і радісних, і тоскних, переповнює хлопця (Стельмах, І, 1962, 400); Мати захлинулася новою хвилею гніву і тому не могла звести голосу, щоб ще раз пробрати непокірну… (Речм., Весн. грози, 1961, 82); Петру глянув на оковані залізом ворота, і важка хвиля спогадів потьмарила його чоло (Чаб., Балкан. весна, 1960, 254).

// Fuertes sentimientos o pensamientos que influyen en el humor de la persona. Una ola de gratitud, una ola de furia, etc.

3. фіз. Коливальний рух у фізичному середовищі. Луна – не що інше, як повернення звукових хвиль, що відбилися від якої-небудь перепони (Цікава фізика.., 1950, 309); Від центра землетрус поширюється хвилями. Це сейсмічні хвилі (Про вулкани.., 1955, 23); Основним джерелом наших відомостей про космічні тіла є електромагнітні хвилі, які випромінюють або відбивають ці тіла (Наука.., 1, 1958, 9);Шлях, пройдений хвилею за один період, називається довжиною хвилі (Осн. радіотехн., 1957, 5).

3. En física: Oscilación periódica que produce un medio físico como la luz,el sonido.

Довгі хвилі – електромагнітні хвилі, довші 3000 метрів;

Onda larga: ondas electromagnéticas de más de 3000 metros.

Короткі хвилі – електромагнітні хвилі, що мають довжину від 10 до 50 метрів.

Onda corta: ondas electromagnéticas que oscilan engre los 10 y 50 m de longitud.


ХВИЛЯ , і, ж.

1. заст. Хвилина (у 1 знач.). Вагадло приробили аж у XVII віці. Тоді також поділили годину на 60 хвиль, а хвилю на 60 хвилинок (Коцюб., III, 1956, 8).

1. Sinónimo de Хвилина – MINUTO.

2. розм. Короткий відрізок часу; мить. Денис хвилю сидів, задумавшись, потім почепив рушницю на плече і, не сказавши нікому й слова, кудись пішов (Тют., Вир, 1964, 16); Клас невдоволено загудів, і Павло Миронович, подумавши з хвилю, додав: – Задачу цю нехай рішать добровольці! (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 167); Хай то була лише хвиля щастя, але ж вона була, і її ніхто вже не зітре з пам’яті (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 179).

2. Momento. Una porción corta de tiempo.

В одну хвилю – те саме, що В одну хвилину (див. хвилина). Подол сорочки змок в одну хвилю і хльоскав тепер по ногах (Хотк., II, 1966, 135);

En un minuto – Pronto.

За (через) [якусь] хвилю; По хвилі – те саме, що За (через) [якусь] хвилину (див. хвилина). «Ось таким ти мені подобаєшся» – окинула бистрим озирком Марися свого супутника і за хвилю знов сиділа серйозна, дивлячись у вікно (Гончар, Бригантина, 1973, 78); Через хвилю лице її зробилося знову діловитим і зосередженим, і вона знову стала продовжувати огляд (Тют., Вир, 1964, 294); [Прісцілла:] Руфіне! [Руфін (по хвилі мовчання) :] Що? (Л. Укр., II, 1951, 504); Жінка важко, але тихо зітхнула і обважніло присіла на край стільця. По хвилі з її очей поповзли кришталеві краплинки (Досв., Вибр., 1959, 237);

Después de un minuto: más tarde.

На [одну] хвилю – те саме, що На [одну] хвилину (див. хвилина). Гамір, співи, крики та п’яні прокляття невгавали й на хвилю (Фр., II, 1950, 9);

Ver «Хвилина»

У ту ж [саму] хвилю – те саме, що У ту ж [саму] хвилину (див. той). Джмелик глянув на нього і в ту ж хвилю відвів погляд: Оксенові очі дивилися на нього запитливо, але спокійно (Тют., Вир, 1964, 539);

Ver «Хвилина»

У цю (у сю) хвилю; В тій хвилі -те саме, що У цю (у сю) хвилину (див. хвилина). Та в цю хвилю двері розчинились і ввійшли: якийсь рудобородий в довгому старім плащі подертім; з лірою ж за ним дідок кошлатий (Тич., II, 1947, 160); Все швидше й швидше почав перевертатися камінь.., але в сю хвилю одним скоком догнав його опришок і, поставивши ногу, затримав на місці (Хотк., II, 1966, 204); Дорогою в тій хвилі йшов з поля чоловік з мішком і ціпом (Фр., IV, 1950, 54).

Ver «Хвилина»

Estándar
Sin categoría

Хвилина – Minuto

хвилина

minuto

Transliteración:jvylyna
Sustantivo: femenino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo хвилина
Genitivo хвилини
Dativo хвилині
Acusativo хвилину
Instrumental хвилиною
Locativo на/у хвилині
Vocativo хвилино

Plural

Caso> Declinación
Nominativo хвилини
Genitivo хвилин
Dativo хвилинам
Acusativo хвилини»»
Instrumental хвилинами
Locativo на/у хвилинах
Vocativo хвилини

Audio

diccionario de ucraniano

хвилина – minuto


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ХВИЛИНА, и, ж.

1. Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/60 години, або 60 секундам. На світанку дев’ятого січня о десятій годині тридцять хвилин почалася артилерійська канонада і тривала дві години (Тют., Вир, 1964, 486);

1. MINUTO: Unidad de medida de tiempo, equivalente a 1/60 de hora o a 60 segundos.

// Тривалість, що визначається цією одиницею виміру. На другій станції, де потяг стоїть 12 хвилин, злізли ми на вокзал (Коцюб., III, 1956, 337); Дід замовк, похиливши голову. Мовчав і парубок, утопивши очі в пожар на заході. Кілька хвилин було тихо (Хотк., І, 1966, 96); – Павло, покличте сюди дівчат з кухні! – За хвилину-дві заявилися заспана покоївка та куховарка (Панч, На калин. мості, 1965, 66).

//Duración de algo determinada por esta unidad de medición.

Ні (ані, і) на хвилину – навіть на короткий час. Гомін не вгавав ні на хвилину, пожадання сипались снопами (Мирний, III, 1954, 288); Кожний напружено чекав різкого й гострого: «До зброї!..» І не було ані на хвилину спокою (Сос., І, 1957, 265);

Ni por un minuto: por un breve tiempo.

Хвилина в хвилину – точно у визначений час. Спав [Герн] у кабінеті на дивані і прокинувся з головним болем, але, випивши міцної кави, примусив себе одягнутись і, як завжди, підтягнутий та пунктуальний, точно хвилина в хвилину заявився в штаб (Тулуб, В степу.., 1964, 496); – Не турбуйтесь: наш поїзд рушить точно за графіком Ставки. Хвилина в хвилину (Гончар, III, 1959, 22);

Minuto a minuto: exactamente, a un tiempo preciso.

Хвилину-другу – протягом однієї-двох хвилин. Людські тіні снували повз його, й на хвилину-другу закривали його собою, немов якою запоною (Мирний, І, 1949, 310).

Minuto-amigo: con uno o dos minutos más de tiempo.

2. Короткий відрізок часу; мить. Вона одхилилась за ворота й одну хвилину не знала, чи бігти до їх [до матері й свекрухи], чи тікать в пекарню (Н.-Лев., II, 1956, 344); Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші… Хвилина – і табун мов буря понесла (Рильський, І, 1956, 82);

2. Un breve período de tiempo, un MOMENTO.

// у знач. присл. хвилиною, розм. Зараз же, дуже швидко; миттю. [Xрапко:] Іди собі. Йди – пора вже і про обід подумати. [Явдоха:] Я зараз, таточку; хвилиною на стіл накрию (Мирний, V, 1955, 139);

Muy rápido, al instante, pronto.

// Певний відрізок часу, пора, момент. Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світу літати, Щоб вітер розносив луну (Л. Укр., І, 1951, 93); – Бувають такі хвилини в житті, коли людині найдорожче за все щире слово підтримки (Донч., Шахта.., 1949, 97); – Справа ж не в тому, силач він там чи ні,- терпляче пояснював Брянський зміст подвигу.- Головне, що він не розгубився в рішучу хвилину (Гончар, III, 1959, 36); І все ж Сергій навіть у цю критичну хвилину не зрікся поставленої мети (Гур., Друзі.., 1959, 28); Вір, друже мій, Що в грозову хвилину Заслонить серцем він Любиму Батьківщину (Забашта, Вибр., 1958, 36);

//Un momento.

// Вільний час. – Викувати троянду не кожний зуміє, і я щоразу повертався до цієї справи, як тільки траплялась хвилина (Ю. Янов., II, 1958, 223).

//Tiempo libre.

Вільна (зайва) хвилина – не заповнений роботою короткий час. Минулу зиму вони всі – і сам Коваль, і його інженери, і Андрій, і Марта – не бачили вільної хвилини. Вони працювали як шалені (Собко, Срібний корабель, 1961, 247); Пишіть до мене, якщо знайдете зайву хвилину (Мирний, V, 1955, 377);

Un minuto libre, de sobra.

В одну хвилину – зараз же, дуже швидко; миттю. І в одну хвилину скочила дитина у куток; закапали від болю й страху сльози (Коцюб., I, 1955, 439); Завдання він рішав в одну хвилину (Хотк., І, 1966, 147):

En un minuto: justo ahora, ya mismo, muy rápido.

В усяку (у будь-яку) хвилину – будь-коли, в будь-який момент. Спробуй-но тільки, зачепи! В усяку хвилину і перед ким завгодно він ладен вступитися за свого брата (Гончар, III, 1959, 55);

En todo o cualquier minuto: en cualquier instante, inesperadamente.

За (через) кілька хвилин – трохи згодом, через невеликий проміжок часу; швидко. Маріцца.. вийшла з хати і за кілька хвилин привела з собою глуху Маріору (Коцюб., І, 1955, 281); Брянський скомандував скласти на воза матеріальну частину. Бійці вмить розв’ючились, і за кілька хвилин міномети вже лежали в каруці, дбайливо обмощені сіном (Гончар, III, 1959, 70); Через кілька хвилин вона повернулася із цебром води і заходилася розтоплювати піч, щоб приготувати для гостя хорошу вечерю (Тют., Вир, 1964, 156);

Tras unos pocos minutos: ya pronto, un poquito después.

За (через) [якусь] хвилину – дуже швидко, не минуло (не мине) й однієї хвилини. Враз знадвору почулось несамовите гавкання, а за хвилину грубий чоловічий голос: – Хто там? (Коцюб., I, 1955, 244); За хвилину до хати вбіг денщик (Панч, В дорозі, 1959, 131); [Сестра Мархва:] О-о! (Мерщій біжить назад і через хвилину надходить з сестрою Серахвимою) (Мирний, V, 1955, 105); – Тільки свисну – миттю кінь прилине. За хвилину ми вже в горах будем! (Л. Укр., І, 1951, 391);

Tras un minuto: no transcurrirá ni un minuto más.

З кожною хвилиною – дуже швидко; щохвилини. Дівчинка звикала до мене з кожною хвилиною (Ю. Янов., II, 1958, 70); З кожною хвилиною схід розростався високим вікном світання (Гончар, III, 1959, 434);

Con cada minuto: muy rápido.

З хвилини на хвилину – кожної хвилини, щохвилини; в найближчий час; от-от, ось-ось. Сьорбаючи по ложечці, вона з хвилини на хвилину все більше та більше червоніла (Мирний, III, 1954, 279); – З хвилини на хвилину чекаю телеграму – виклику з Генерального секретаріату на роботу (Головко, II, 1957, 483); [Марія:] Син приїжджає? .. [Одарка:] Чекаю з хвилини на хвилину (Зар., Антеї, 1962, 5);

Minuto tras minuto: muy pronto, en un futuro muy cercano.

І (ні) хвилини [немає, нема, не було, не буде] – вільного часу зовсім немає, не вистачає;

Y (no) habrá, hay ni un minuto: sin tiempo.

Кожної хвилини; Кожну хвилину – щохвилини, постійно, у будь-який момент. Місце було небезпечне – тут раз у раз вешталась кордонна сторожа і кожної хвилини могла заскочити (Коцюб., І, 1955, 350); Якийсь несподіваний страх кожної хвилини висів над моєю головою.., вставав уночі й будив мене серед кріпкого сну… (Мирний, І, 1954, 82); Для тебе, моя ти єдина, Те слово сумне забринить, Бринітиме кожну хвилину, Бринітиме кожную мить (Л. Укр., IV, 1954, 107);

Permanentemente, en todo momento.

На [одну] хвилину – на короткий час, ненадовго. [Семен:] Тут так гарно, вітрець свіжий подиха. Сядьмо на хвилину та побалакаєм (Кроп., І, 1958, 61); Ледве примітні скорки зажевріли на одну хвилину в його чорних очах (Мирний, І, 1949, 267); На хвилину замовкли гармати (Сос., II, 1958, 449); Коли ми з Наталкою виходили з зали, до нас підійшов народний артист.- Пробачте,- сказав він тихо,- я вас затримаю на хвилину (Ю. Янов., І, 1954, 23);

Por un minuto: por un instante.

[Одну] хвилину – прохання спинитися, зачекати якийсь час;

¡Un minuto! – expresión que solicita un momento más.

Остання хвилина – передсмертний час, пора. – Проклинаю тебе,- закричав Панас в агонії,- проклинаю моєю останньою хвилиною (Ю. Янов., II, 1958, 179);

Último minuto: al acabarse el tiempo.

У цю (у сю) хвилину – в цей момент, саме в цей час, якраз тоді. Прекрасний був Чиж у цю хвилину [коли говорив], прекрасна була кожна його риса і кожний рух (Довж., І, 1958, 190); Річард мовчить. В сю хвилину в хату входять Дженні і Деві і спиняються коло порога (Л. Укр., III, 1952, 69);

En este minuto: en este instante, justo ahora.

Хвилину уваги – прохання на короткий час звернути увагу на кого-, що-небудь, вислухати когось;

Atención un minuto: expresión que solicita un momento del tiempo de alguien para prestar atención a algo.

Якусь (рідше деяку) хвилину – певний час, недовго. Любов сама. Сідає до стола, розкриває альбом., знаходить одну карточку, дивиться на неї якусь хвилину (Л. Укр., II, 1951, 71); Хома якусь хвилину стоїть замислений, оглядаючи рівну, як меч, дорогу (Гончар, І, 1954, 188); За селом зупинив [Тимко] коня і деяку хвилину прислухався (Тют., Вир, 1964, 354).

Un cierto tiempo, corto.

Estándar
Sin categoría

Хата – Jata / Casa

хата

jata – casa rural ucraniana

Transliteración:jata
Sustantivo: femenino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo хата
Genitivo хати
Dativo хаті
Acusativo хату
Instrumental хатою
Locativo на/у хаті
Vocativo хато

Plural

Caso> Declinación
Nominativo хати
Genitivo хат
Dativo хатам
Acusativo хати
Instrumental хатами
Locativo на/у хатах
Vocativo хати

Audio

diccionario de ucraniano

хата – jata – casa rural ucraniana


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ХАТА, и, ж.

1. Сільський одноповерховий житловий будинок. Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки хата (Укр.. присл.., 1963, 261); Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (Коцюб., I, 1955, 125); Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка в гаю чувати (Л. Укр., І, 1951, 29); – Вибачайте, кумонько,- мовить [Журавель], випорожнивши горнятко,- чим хата богата [багата], тим і рада (Фр., IV, 1950, 57); Мої мости калинові, хати на помості, Прийшов, прийшов Василечок ба й до мене в гості (Коломийки, 1969, 139); – Пам’ятаєш приказку? Яка хата, такий тин, який батько, такий син… (Кучер, Голод, 1961, 329); – В кожній хаті лампочки Ілліча горять. А у Марії там така хата, як дзвін. Колгосп збудував (Цюпа, Назустріч.., 1958, 435); *У порівн. Сам, каже [Демко], губернатор їде у колясці, що скрізь у вікнах, мов хата яка! (Кв.-Осн., II, 1956, 481);

1. JATA. CASA. Cabaña, casa rural de un solo piso, típica de la cultura ucraniana.

// Домівка, господа. Віщує серце, що в палатах Ти розкошуєш, і не жаль Тобі покинутої хати… (Шевч., II, 1963, 11); Кожний [бурлака] згадував за свою хату, за свою жінку, своїх дітей (Н.-Лев., II, 1956, 208);

// Residencia, hogar, grupo familiar.

// Тимчасове пристановище для кого-небудь. Смеркло.- Збирайтеся, бабо,- каже мама,- та йдіть шукати хати на ніч, а то пізно буде (Коцюб., І, 1955, 456); Не стало видно ні хутора, ні полтавського стовпового шляху, тільки невиразно бовваніла табірна хата, в якій збиралися ночувати орачі (Тют., Вир, 1964, 14); Тоня й Віталій.. пливуть оглянути Сухомлинів причал та рибальську хату-пустку, де восени рибалки ночують, ховаються від негоди, а зараз на їхніх нарах пилюки на палець (Гончар, Тронка, 1963, 232).

// Refugio temporal.

Вертатися (вернутися, повертатися, повернутися і т. ін.) до хати – повертатися до рідного краю, додому. Знаю я: він [мандрівник] вернеться до хати, Він побачить приязні вогні… (Рильський, Голос. осінь, 1959, 5);

Retornar, regresar a casa: volver a la tierra paterna, a la patria.

Моя хата скраю [, я нічого не знаю] – мене це не стосується, це не моя справа. – Я не чинитиму перешкод твоєму бажанню, але і не допомагатиму.. Моя хата скраю, я нічого не знаю (Бурл., Напередодні, 1956, 111); – То як же буде з Наталкою? З мене ж пан спитається.. – Буде так, як і було,- відповіла Лимариха.- Ну, як знаєте. Моя хата скраю (Добр., Очак. розмир, 1965, 26);

Expresión para indicar indiferencia.

Не держатися хати – часто не бувати вдома. Марина не знала, як догодити, як власкавити чоловіка, що завжди дома нудьгує, марудиться, не найде собі місця, не держиться хати (Горд., Дівчина.., 1954, 102);

No visitar el hogar muy a menudo.

2. Внутрішнє житлове приміщення такого буднику. Вийшли з хати батько й мати В садок погуляти (Шевч., II, 1953, 363); Ми з Чайчихою, упоравшись у хаті, пішли до Насті (Вовчок, І, 1955, 263); В хаті стояла задуха, пахло сухими васильками, якісь тіні ходили по стінах у присмерку (Коцюб., І, 1955, 229); Іван ходив по хаті хмурий, як осіння темна ніч (Мирний, І, 1949, 217); Як сіпне [адвокат] дверми д’собі! Трохи-трохи що не запоров я носом у поміст. Нема що кому казати, бо в чужій хаті й тріска б’є (Март., Тв., 1954, 205); – От тобі на! – сказала Онися, заглядаючи в вікно,- за вовка промовка, а вовк у хату (Н.-Лев., III, 1956, 14); *Образно. Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці. Як положать отамана В новій хаті спати, Заголосить, як та мати, Голосна гармата (Шевч., II, 1963, 205);

2. La parte habitable en cualquier construcción o edificio.

// Кімната. – Іди до секретаря! – сказав [сторож] і повів Чіпку аж через три хати, де сиділо багато судовиків (Мирний, І, 1949, 253); Ми пішли в її хату,- властиве, панночка займала три хати; в першій хаті на столику, на видному місці, стояв той портрет, що вона хтіла мені показати (Л. Укр., III, 1952, 600).

// Apartamento, piso.

Велика хата – простора, світла кімната для прийому гостей; світлиця. Ночував він у Оксена. Олена перевела дітей в хатину, а велику хату віддала гостеві (Тют., Вир, 1964, 102);

Jata grande: la sección espaciosa en una jata, generalmente para huéspedes. (leer los artículos enlazados al final)

Мала хата – хатина (у 2 знач.). – А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже! Чи не вмерла? – Ні, не вмерла, А дуже нездужа. Ходім лишень в малу хату, Поки випрягає Воли батько: вона тебе, Марку, дожидає (Шевч., І, 1963, 321).

Pequeña jata: la jata. (leer los artículos enlazados al final)

Добривечір [вам] у хату – усталена форма вітання, яку вживають, заходячи до хати ввечері. Тут саме ввійшли [братчики] в хату.. – Добривечір у хату,- привітали всі москалиху, що стояла посеред хати з ключами в руках (Мирний, І, 1949, 330); [Горпина:] Добривечір вам у вашу хату! (Н.-Лев., IX, 1967, 223);

Buenas noches (a vosotros) en casa: saludo cuando se visita de noche.

На всю (на цілу) хату, у знач. присл.: а) дуже голосно; гучно. Бабина онука Христя,- дівка сімнадцяти літ, низенька, некрасива, чогось важко зітхала на всю хату (Мирний, І, 1949, 292); – Геть, проклята, геть! – заревів на всю хату Прокіп і, вчепившись Орисі в коси, смикнув її до себе, щоб викинути з хати, як щеня (Тют., Вир, 1964, 97); Петрик розплакався на всю хату (Стельмах, II, 1962, 398); Максим кричав на цілу хату. О! Він знайде спосіб на упертість зятя! (Коцюб., І, 1955, 34); б) дуже сильно. [Євфросина:] Ніде дітись: треба показати (Йде в кімнату й виносить сережки й браслет). [Всі:] Ой, гарні ж! Аж блищать, аж горять! Так і сяють на всю хату (Н.-Лев., IX, 1967, 232); Лампочка без скла чаділа на всю хату (Коцюб., І, 1955, 65);

Para todas las jatas:
a) muy recio, equivalente es «para que el mundo oiga»;
b) fuertemente.

Не виходити з хати – не бувати серед людей, сидіти вдома. Давненько ми вже Марусю не бачили, то за горем своїм, то за сваркою тією межи старими, та й Маруся наче ховалася: з хати, сливе, не виходила (Вовчок, І, 1955, 209); Десь, певно, вітер пройняв мене, і я схопив бронхіт, два дні не виходжу вже з хати (Коцюб., III, 1956, 431);

No salir de casa: no socializar.

Повна хата кого, чого – велика кількість, дужо багато кого-, чого-небудь. – Що ж ви нічого не робите слабій? – Замфір махнув рукою.- Де там нічого… Ворожок та шептух була повна хата… (Коцюб., І, 1955, 229); – А за що ж ви п’єте? – А тобі яке діло?.. Он бач. Добра була повна хата, а тепер одна пустка зосталася!.. (Мирний, І, 1949, 290); – Гостей було – повна хата! (Тют., Вир, 1964, 159);

La jata completa: una gran cantidad de algo.

Просимо до хати! – уживається як ласкаве запрошення завітати в дім. – Оце я до вас у гості… Буде де переночувати? – питає становий. – Коли ваша ласка, просимо до хати! – запрохує Чіпка (Мирний, II, 1954, 265);

Expresión usada para invitar a visitar en casa.

Сидіти в хаті – бути, лишатися вдома. Що то ти робиш, синочку, тепер, коли й Лізи нема, коли з дому трудніше вирватися? Певно, сидиш в хаті та читаєш (Коцюб., III, 1956, 189);

Quedarse en casa.

У хаті – вдома. Не знать, звідки і ким пронеслося, що в Павла у хаті недобре… (Вовчок, І, 1955, 170);

En la jata, en la casa: en casa.

3. Родина, люди, які живуть, перебувають в одному такому приміщенні. [Диякон:] Усі ми здавна знаємо Прісціллу і можемо їй вірити на слово. [Парвус:] Але ж не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його й ручити… (Л. Укр., II, 1951, 410); Бідолахи днями й ночами всею хатою сидять і роблять ложки.. по 10 крейцарів від копи (Фр., II, 1950, 131); Хата мовчала. Клим у задумі слухав синову річ (Горд., II, 1959, 206).

3. FAMILIA. Personas que habitan en una misma casa.

4. розм. Квартира (у 1 знач.). Хата наша – 2 кімнатки – нічого собі. На другому поверсі (Коцюб., III, 1956, 145).

4. Apartamento, piso.

5. Уживається у складі назв деяких сільських установ.

5. Se usa en los nombres de algunas instituciones sociales.

Хата-лабораторія – лабораторія колгоспної дослідної станції. Показали ми їм [румунським делегатам] багато чого: і клуб, і хату-лабораторію, і зерносушарню, і в дитячий садок повели (Мур., Бук. повість, 1959, 300);

Laboratorio de granjas colectivas de la época soviética.

Хата-читальня – заклад на селі в перші роки Радянської влади, призначений для проведення політико-виховних та культосвітніх заходів; приміщення, в якому проводилися ці заходи. Давид сидів кінець стола, рився в книжках і виписував якісь цифри, помітки на клаптику паперу (мав же сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище, то й вибирав цифри і складав конспект) (Головко, II, 1957, 121); Кіно показували в хаті-читальні тільки зимою, а літом крутили прямо надворі, в садку (Тют., Вир, 1964, 40).

Salón durante la época soviética, destinado a eventos políticos o culturales.

IMAGEN: Cuadro de Illia Repin – Jata ucraniana, 1880


Estándar
Sin categoría

Художник – Artista

художник

arte

Transliteración:judozhnyk
Sustantivo: masculino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo художник
Genitivo художника
Dativo художникові, художнику
Acusativo художника
Instrumental художником
Locativo на/у художнику, художникові
Vocativo художнику

Plural

Caso> Declinación
Nominativo художники
Genitivo художників
Dativo художникам
Acusativo художників
Instrumental художниками
Locativo на/у художниках
Vocativo художники

Audio

diccionario de ucraniano

художник – arte


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ХУДОЖНИК, а, ч.

1. Творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор. Скінчивши Академію і ставши справжнім художником, Тарас Григорович задумав провідати рідний край (Мирний, V, 1955, 312); Я.. влаштувався на роботу в редакцію харківської газети «Вісті ВУЦВК» як художник-ілюстратор (Довж., I, 1958, 18); Під Києвом стоїть стара сосна, її художників щось з двадцять малювало (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 158); Експоновані на виставці [«Радянська Україна»] твори українських художників-пейзажистів відзначаються почуттям сучасності, задушевності і поетичності (Ком. Укр., 11, 1960, 25); Майже все своє довге життя прожив у Феодосії великий російський художник-мариніст Іван Костянтинович Айвазовський (Наука.., 9, 1970, 16); Окрему групу ремісників [Київської Русі] становили особи, які займалися виготовленням книг. Сюди належать переписувачі книг і художники- мініатюристи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 429); За 50 років на Україні виріс великий колектив художників-графіків (Літ. Укр., 8.XII 1967, 1); // Майстер, що працює в галузі прикладного мистецтва (розписування тканин, різьблення по дереву і т. ін. ). Тут [серед графського посуду] були вироби славетних італійських фабрик з малюнками відомих майстрів-художників – Франческо Гардуччі і Джорджіо Андреолі (Донч., III, 1956, 43).

1. ARTISTA. Trabajador creativo en campos de las bellas artes: pintura, artes gráficas, escultura.

Вільний художник – у дореволюційній Росії: а) звання, яке надавалось особам, що закінчили Академію мистецтв з малою срібною медаллю; б) звання музиканта з вищою музичною освітою;

Artista libre: en el Imperio ruso prerrevolucionario:
a) título provisto a artistas egresados de la Academia de Arte, con medalla de plata pequeña;
b) título de músico con educación superior en ello.

Класний художник – у дореволюційній Росії – звання, що присвоювалося особам, які закінчили Академію мистецтв із золотою або великою срібною медаллю.

Título provisto a artistas egresados de la Academia de Arte, con medalla de oro o de plata grande.

2. Те саме, що митець 1. Різниця між мислителем і художником та, що в останнього сприйнятливість набагато живіша й сильніша (Про мист. театру, 1954, 67); Жити з народом, ділити з ним радість і горе і писати про нього правду – так розуміє Шевченко найвище покликання справжнього художника (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 163).

2. Sinónimo de митець: artista.

Художник сцени – фахівець у галузі театру.

Artista escénico: especializado en el desarrollo de escenarios.

Художник у душі (по натурі і т. ін. ) – людина з натурою, властивою людям мистецтва.

Artista de espíritu: persona que trae naturalmente habilidades artisticas.

3. Той, хто досяг високої досконалості, справності в галузі мистецтва. Коли перед нами дійсно великий художник, то деякі хоча б з істотних сторін революції він [Л. М. Толстой] повинен був вібити в своїх творах (Ленін, 17, 1971, 194); Виражаючи інтереси не нації взагалі, а інтереси народних має – більшості нації, Т. Шевченко в літературі, М. Лисенко в музиці стали завдяки цьому справжніми національними художниками (Мист., 2, 1955, 21); У такій невеличкій приповісті [«Харитя»] та такого багато сказано! Та як сказано?.. Та так тілько справжній художник зможе писати! (Мирний, V, 1955, 377); Ми часто говоримо, і говоримо вірно, що біля джерел радянської літератури стоять Максим Горький і Володимир Маяковський. Різні то були люди, різні характери, дуже не схожі один на одного художники… (Рильський, IX, 1962, 183);

3. Persona que ha obtenido alta perfección y excelencia en algún campo artístico.

// перен. Той, хто виявляє великий смак і майстерність у чомусь. Народ- великий художник, він завжди мислить конкретно. Співаючи про Леніна, він разом з тим співає і про створену Леніним Комуністичну партію, про побудовану ним багатонаціональну
соціалістичну державу (Рильський, IX, 1962, 224);

//Persona que presenta un elevado buen gusto.

// чого, у чому. Фахівець у якій-небудь справі. Альохін був художником у шахах і розумів, що в мистецтві іноді треба більше відчувати, ніж бачити (Наука.., 11, 1967, 62).

//Especialista, experto en cualquier actividad.

Художник свого діла (в своєму ділі і т. ін. )- справжній майстер своєї справи. [Трохим:] Шахта ваша відстає. [Гаврило:] Треба, щоб вона не псувала усю картину Донбасу. [Павло:] Ви що ж, художниками стали? [Гаврило:] Ми єсть художники свого діла (Корн., II, 1955, 165).

Un artista en su propio campo: quien domina la actividad a la que se dedica.


Estándar
Sin categoría

Філософія – Filosofía

філософія

filosofía

Transliteración:filosofiaSustantivo: femenino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo філософія
Genitivo філософії
Dativo філософії
Acusativo філософію
Instrumental філософією
Locativo на/у філософії
Vocativo філософіє

Plural

Caso> Declinación
Nominativo філософії
Genitivo філософій
Dativo філософіям
Acusativo філософії
Instrumental філософіями
Locativo на/у філософіях
Vocativo філософії

Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ФІЛОСОФІЯ, ї, ж.

1. Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. Задумав я, бачите, зробити ступінь у ще ніким не затриману сферу – філософію, тобто написати філософську драму (Мирний, V, 1955, 404); [Нартал:] А потім ти показав мені ще інші скарби, – світ філософії, науки (Л. Укр., II, 1951, 431); Радянська наука оснащена зброєю величезної сили – філософією діалектичного матеріалізму (Наука.., 12, 1957, 18);

1. Ciencia que estudia el saber, las causas, efectos y propiedades de las cosas naturales, sociedad y pensamiento.

// Яке-небудь або чиє-небудь учення про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. Філософія марксизму є МАТЕРІАЛІЗМ (Ленін, 23, 1972, 40); Він відзначався глибоким знанням матеріалістичної філософії і своєю полум’яною антирелігійною агітацією (Наука.., 3, 1958, 45).

//Cualquier forma de análisis o adoctrinamiento en la ciencia mencionada.

2. чого. Теоретичні, методологічні принципи, що лежать в основі якої-небудь науки, галузі знань і т. ін. Філософія математики; Філософія права.

2. Principios metódicos y teóricos que constituyen la base de cualquier ciencia: «la filosofía de la matemática», etc.

3. розм. Абстрактні міркування відносно чого-небудь. Бідна ти, моя дитиночко, з усякими слабостями, турботами, напастями. Та вже без них не можна прожити, потішайся хоч такою філософією (Коцюб., III, 1956, 186); [Старший лікар:] Що ж, покуту нестимуть хто вище за нас. Філософія тут ні до чого (Лев., Драми.., 1967, 14);

3. Consideraciones abstractas relativas a algo.

// Переконання, що склалося з приводу чого-небудь; концепція. – Богдане, не майте мене за одну з тих жінок, яких ви взагалі бачили. І не стосуйте до мене вашої філософії (Ю. Янов., II, 1958, 131); – О, та ти й справді такий? Святая Русь? Поругані свободи? Та кинь ти всі ці штучки! Живи, поки живеться! Гуляй, поки гуляється. – Оце і вся твоя філософія? (Гончар, II, 1959, 291).

//Concepto, creencia que se ha desarrollado en torno a algo.

4. зах., розм. Філософський факультет університету. Там живе учитель її братів, молодий студент філософії, Нестор Деревацький (Фр., VII, 1851, 10).

4. Facultad en la Universidad que imparte la materia de filosofía.

5. заст., розм. Середній із трьох класів (риторика, філософія, богослов’я) духовної семінарії. Мучились з ним, «святі отці», мучились та й вигнали з філософії… (Мирний, І, 1949, 371); Йому заманулось женитись, і він, скінчивши риторику й філософію, покинув богословію [богослов’я] й поїхав шукати собі жінки (Н.-Лев., III, 1956, 15).

5. Materia del seminario espiritual, entre la retórica y la teología.

Estándar
Sin categoría

Рука – Mano / Brazo

рука

mano / brazo

Transliteración:rukaSustantivo: femenino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo рука
Genitivo руки
Dativo руці
Acusativo руку
Instrumental рукою
Locativo на/у руці
Vocativo руко

Plural

Caso> Declinación
Nominativo руки
Genitivo рук
Dativo рукам
Acusativo руки
Instrumental руками
Locativo на/у руках
Vocativo руки

Audio

diccionario de ucraniano

рука – mano / brazo


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

РУКА, и, ж.

1. Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. Сидить батько кінець стола, На руки схилився (Шевч., І, 1963, 25); Входила прачка.. Заголені по лікоть руки, вогкі й червоні, звисали по обох боках (Коцюб., II, 1955, 251); Пам’ятаю – його я маленьким брав на руки, співав про село (Сос., II, 1958, 446); *Образно. Що скажуть, коли довідаються, що він, найлояльніший з лояльних, найпокірніший з покірних, вирвав її з рук справедливості? (Фр., VI, 1951, 159);

1. BRAZO. Cada una de las dos extremidades superiores de los seres humanos, que comienza en el hombro y termina en las puntas de los dedos.

// Частина цієї кінцівки від зап’ястка до кінчиків пальців; кисть. – На,- сказала вона Чіпці, подаючи гроші правою рукою, а лівою зачиняючи скриню (Мирний, І, 1949, 242); – Стій, Тимофію! – чорна рука Варчука лягла на білу кроківку.- Маю говорити з тобою (Стельмах, II, 1962, 132);

//MANO. Una parte de esa extremidad, que comienza en la muñeca y termina en la punta de los dedos.

// Кожна з двох передніх кінцівок мавпи;

//Extremidades superiores en simios.

// Складова частина якого-небудь предмета, що зовнішнім виглядом або функцією подібна до верхньої кінцівки людини. Механічна рука опустила в атомний реактор ампулу з тонкою сталевою трубкою (Знання.., 9, 1970, 21).

//Parte componente de cualquier objeto, que se asemeja en apariencia o función al brazo humano.

@ Бити (вдаряти, вдарити) по руках – рукостисканням виражати згоду в чому-небудь, домовленість про щось. Вони [купці] по-приятельському віталися із знайомими персами та бухарцями, тисли їм руки і відразу починали прицінюватися, сперечатися, бити по руках і знов торгуватися, щоб виторгувати хоч зайвий гріш (Тулуб, В степу.., 1964, 52); Довго торгувалися [батьки], а потім на бичках-дволітках вдарили по руках (Стельмах, І, 1962, 59); Так глипнула [молодиця] при цьому на чоловіка, що він аж зіщулився, бо – всі знали – рука в Корніїхи важка (Гончар, Тронка, 1963, 14); Великої (першої і т. ін.) руки хто – хто-небудь має який-небудь ступінь певної якості. Ледащо великої руки було [дівча]!.. (Мирний, III, 1954, 144); Був він ковалем першої руки, а це значить, що йому доручали найвідповідальніші роботи (Рад. Укр., 23.ІІІ 1968, 2);

@ Sacudir, golpear, chocar las manos: como muestra del cierre de un acuerdo amistoso.

Випускати (випустити) з рук що – втрачати що-небудь, не вміти або не могти скористатися з чогось. – Шляхетський гонор і шляхетні жалі без тлустих ланів нічого не важать. А ми через свою недалекоглядність випускаємо з рук землю.. і переходимо на прокисле чиновницьке життя і харчі (Стельмах, І, 1962, 39); – Ну, цей [Підпара] і клаптя не випустить з рук, поки живий,- хитала головою Гафійка (Коцюб., II, 1955, 53);

Soltar de las manos: dejar algo, liberar, por no ser capaz de manejarlo.

Довгі руки мати – зазіхати на чуже, силою відбирати чуже;

Tener los brazos largos: abusar del poder para elegir a alguien a un puesto público.

До рук (у руки) проситься (пливе, іде і т. ін.) що – легко, без труднощів дістається щось.- А ви ж казали, у добрі, у злагоді живе Тодоська! – То воно так… у достатках не в достатках… а тільки всі бачать, як воно їм у руки пливе, а як воно їм з рук вислизає, того ніхто не вгадає (Дн. Чайка, Тв., 1960, 82); – На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена (Ю. Янов., II, 1958, 49);

Rogar, pedir, flotar, llegar algo a las manos: algo adquirido con mucha facilidad.

Зв’язувати (зв’язати) по руках і (та) ногах – сковувати чиїсь дії, заважати в чому-небудь, не давати змоги вільно діяти. – Дівчина тобі руки й ноги зв’яже (Вовчок, І, 1955, 335);

Atar de manos y pies: restringir la acción de otra persona, interferir con ello.

Згортати (згорнути, складати, скласти, зложити, поскладати і т. ін.) руки: а) переставати діяти, ставати пасивним. Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (Коцюб., III, 1956. 8); [Руфін:] Коли республіканець, руки склавши і мовчки, терпить люту тиранію – повинен смерті він (Л. Укр., II, 1951, 507); б) (тільки док., також із сл. на грудях) умерти. Минає скілька часу, однаковий я.- Та це з його поправка така?! – клопочеться матуся моя.- Боже мій! Як же він житиме?.. Ще таки хоч поки я це ворочаюсь, біля печі хоч, а згорну я руки? (Тесл., З книги життя, 1949, 79); Як складу на грудях руки, За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки) Поховайте у гіллі (Граб., І, 1959, 360);

Cruzarse de brazos:
a) volverse inactivo, dejar de actuar;
b) morir.

Зіграти на руку кому – допомогти кому-небудь, посприяти в чомусь;

Asistir, ayudar a alguien.

З простягнутою рукою [ходити по дворах (стояти, милостиню просити під церквою)] – жебракувати. – Мені… мені соромно ходити по дворах з простягнутою рукою… (Ткач, Арена, 1960, 16);

Con los brazos extendidos (caminar por la calle, jardines, etc): mendigar.

З руками відривати (відірвати) що – охоче, з великим бажанням узяти, купити що-небудь;

Arrancar algo con la mano: tener un fuerte deseo de adquirir algo.

З руками й ногами: а) цілком, повністю; б) охоче, із задоволенням;

Con manos y pies:
a) completamente, enteramente;
b) con mucho gusto.

Іти (піти) на руку кому – сприяти, ставати в пригоді кому- небудь. Рвався мій середущий у трактористи? Що ж, колгосп і тут мені пішов на руку (Козл., Опов. І. Клена, 1950, 24);

Salir de aventura.

Іти (ходити і т. ін.) під руку – іти, ходити і т. ін. попідруч. [Печариця (підскакуючи) :] Вашу ручку! (Подає руку). [Галя:] Ні, я не звикла під руку ходити, та тепер і душно (Мирний, V, 1955, 150); Вченому й книги в руки (Укр.. присл.., 1963, 280); Веселий на вдачу, легкий на руку, рівно став [Дмитро] перед командиром, поблискуючи розумними сірими очима (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 694);

Asistir.

Липнути (прилипати) до рук – незаконно привласнюватися ким-небудь. Міцно липнуть вони [дукати] до посольських і сенаторських рук (Тулуб, Людолови, II, 1957, 222); Саливон з Гнатом заправляють хазяйством, в їх руках зерно, мука, мед, олія, цукор, риба, сало, садовина, городина – все прилипає їм до рук, вже давно по них плаче тюрма (Горд., Дівчина.., 1954, 286);

Pegarse al brazo de alguien: de metiche.

На всю руку – щосили. Повертає [Смолярчук] того ціпка окоренком – розмахнувся на всю руку – хотів ударити Василя (Кос., Новели, 1962, 186);

Con todas las manos/brazos: de cualquier forma, de toda forma.

На руках чиїх, у кого: а) під чиєю-небудь опікою, на чиємусь утриманні. Відтак батько помер, і на моїх руках опинилася вся сім’я (Коцюб., III, 1956, 233); б) у чиєму-небудь володінні, розпорядженні. На його руках доволі скоту було (Барв., Опов.., 1902, 245); в) у чиїй-небудь присутності (померти); На руки чиї, кому – під чию-небудь опіку, чийсь догляд. Покинув їх зять на дідові руки, просив доглянути малих (Мик., II, 1957, 315);

En las manos de alguien:
a) bajo su cuidado, dependencia de esa persona;
b) a su disposición, a su mando;
c) frente a su presencia (morir).

На руку коли, що – щось влаштовує кого-небудь, збігається з його бажаннями. Секретар волревкому – худющий, витрішкуватий юнак у студентській тужурці – голосно читає з ганку закон. Слухають його діди, слухають, поспиравшись на милиці, фронтовики, жагуче ловлять кожне слово.. солдатки. Їхній закон на руку Чаплинці, нічого не скажеш! (Гончар, II, 1959, 213);

Cuando alto sale bien, conforme a los deseos.

На руку! – військова команда, що означає: взяти гвинтівку, автомат і т. ін. напереваги;

Orden militar que obliga a tomar sus armas.

На швидку (скору) руку – квапливо, поспіхом, похапки. На бригові є сліди ремонту на швидку руку (Ю. Янов., II, 1958, 68).

A mano rápida: a prisa.

Широкою рукою – у великій кількості. Широкою рукою черпають з народного джерела наші поети, користуючись елементами народного стилю (Рильський, III, 1956, 70);

Con mano ancha: con abundancia.

Не спускати з рук – дуже пильно, дбайливо доглядати, пестити (дитину). Вночі, коли дитина плакала, Мирон не спускав Максимчика з рук та співав йому пісні (Зар., На.. світі, 1967, 117);

Cuidar (a un bebé) con mucho celo, esmero, amor.

Обома руками [голосувати (бути) за кого – що (проти кого – чого) ] – повністю погоджуватися з ким-, чим- небудь, підтримувати когось, щось або заперечувати проти кого-, чого-небудь, відкидати щось. [Круть:] Оля пропонує [на посаду директора] вас. І правильно. Я – обома руками (Підс., Жарти.., 1968, 29);

Con ambas manos (votar) por alguien: es como nuestro «meter las manos al fuego por alguien»: confiar plenamente.

Обома руками підписуватися (підписатися) під чим, розписуватися (розписатися) в чому – цілком погоджуватися з чим-небудь; [Обома] руками хапатися (схопитися, ухопитися) за кого – що – намагатися не втратити кого-, що-небудь. Стара Векла обома руками ухопилась за сього (Петром його звали), і сама Оксана і сюди, й туди, і вже не дрочачись сказала: «Піду, тільки нехай об осені» (Кв.-Осн., II, 1956, 429);

Estar totalmente de acuerdo con algo.

Ось (от) [вам (тобі) моя рука – слова, якими супроводжують рукостискання на підтвердження обіцянки виконати щось.-От же тобі [Василю] моя рука: – у конторі будеш! – гука Власов (Мирний, IV, 1955, 132);

Palabras que acompañan la promesa de hacer algo, del cierre de un trato.

Підвертатися (підвернутися, попадати, попасти, попадатися, попастися, потрапляти, потрапити, траплятися, трапитися і т. ін.) під руку (руки) – випадково опинятися поблизу, біля, в полі зору кого-небудь. Частував [Чіпка] кожного, хто підвертався під руку (Мирний,
II, 1954, 160); Піхотному полкові коні зараз підвернулись під руку якраз до речі, мовби сама доля посилала їх (Гончар, III, 1959, 70); Лисенко записував далеко не все, що йому попадало під руки, а самі щиро народні.. пісні (Муз. праці, 1970, 489); Не надівала я розкішних жупанів, дорогого намиста, а накинула на себе
що попало під руку (Хотк., І, 1966, 65); Голодному не попадайсь під руки (Укр.. присл.., 1963, 58); – У панів, балакають, ніби є книжки такі про те, як варити різні страви. Але не потрапляла мені під руку така книга (Збан., Між.. людьми, 1955, 21); В ньому [чемодані] без ладу напхано всього, що трапилось під руки (Ле, Міжгір’я, 1953, 93);

Encontrarse accidentalmente en el campo visual o cerca de alguien, como «estar a la mano».

Під веселу руку – в момент радісного збудження, підйому. Разом з Марією Кашель в селі залишилося ще кілька знайомих селян..
Побажав зостатись, правда, після деякого роздумування, швець Микола Проць, прозваний під веселу руку на товариському обіді «американцем») (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 26);

En el momento de una gran alegría.

Піднімати (підіймати, підняти, підводити, підвести, підносити, піднести, здіймати, здійняти, знімати, зняти, зводити, звести і т. ін.) руку (руки): а) (на кого-що) бити кого-небудь, робити замах на когось, щось, зазіхати на що- небудь. – Були б ви молодші, я б з вами поговорив інакше, вже ніколи не піднімали б руки на жінку (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 170); – Забрати все! З відсотками забрати, щоб знали, як піднімати руку на чуже добро,- наказував Левко (Цюпа, Назустріч.., 1958, 188); Хто посміє на нас свою руку підняти, тому доведеться, як фашистові, сконати (Укр.. присл.., 1955, 432); – Як це можна підняти руку на життя людини, тим більше людини, яку кохаєш! (Дмит., Розлука, 1957, 159); б) (на себе) кінчати життя самогубством. Сама б на себе руки підняла, слухаючи, до якої біди довела вона матір (Кв.-Осн., II, 1956, 461); Де мені подітись з лютою нудьгою, Чим мені розбити злую тугу-муку? Ох, давно я зняв би вже на себе руку, Та жаль груди давить, серце, за тобою (Стар., Поет. тв., 1958, 71); в) (на кого- що) засуджувати кого-, що-небудь. – Молюся, господи, помилуй, ..Не дай згнущатися лукавим І над твоєю вічно-славой Й над нами, простими людьми!.. І плакав Гус, молитву дія [діючи], І тяжко плакав. Люд мовчав І дивувався: що він діє, На кого руку підійма! (Шевч., І, 1963, 265);

Alzar la mano:
a) contra alguien, para golpearlo o amenazarlo;
b) contra si mismo: atentar o cometer suicidio;
v) contra algo: condenar.

Під рукою (руками) [бути (мати і т. ін. )] – поблизу, поряд бути, мати і т. ін. Багато читаю, бо під руками велика бібліотека та багато газет та часописів на всяких мовах (Коцюб., III, 1956, 427); Тутешня річка теж має назву, проте з певністю встановити її не пощастило, під рукою не трапилось карти (Ю. Янов., II, 1954, 179); – Домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (Головко, II, 1957, 16);

Bajo el brazo: cerca o en posesión de algo.

Під руку (попід руки) вести (повести і т. ін.) кого – підтримуючи за лікоть або з обох боків під лікті, вести (повести і т. ін.) кого-небудь. Єремія взяв Гризельду під руку й повів до палацу (Н.-Лев., VII, 1966, 190); Незабаром увіходить Мелхола, дуже стара жінка; її ведуть попід руки дві рабині (Л. Укр., III, 1952, 148);

Llevar bajo el brazo: dirigir, llevar «de la mano» a alguien.

Підходити до руки чиєї – вітатися з ким-небудь або дякувати комусь, цілуючи зап’ясток, пальці чи долоню;

Aproximarse a las manos de alguien: como muestra de bienvenida, agradecimiento, besando el torso de la mano, la muñeca, los dedos o la palma.

Подавати (подати, давати, дати, простягати, простягти і т. ін.) руку [братню (дружню, допомоги і т. ін. )] кому – допомагати кому-небудь. Братню руку подавав російський народ населенню України в боротьбі проти турецько-татарських агресорів (Ком. Укр., 5, 1967, 63); Порадились пан Іван з панією Ганною,.. як їй подать руку у її долі тяжкій (П. Куліш, Вибр., 1969, 278);

Echar la mano: ayudar.

По руках – вирішено, домовились.- Так що по руках? – мовив гетьман, знову простягаючи руку Півторакожухові.- Вертаєшся з родиною і просто до мене у Чигирин.- По руках,- весело відповів Півторакожуха (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 87); – Ще накину десять – та й по руках,- простягував свою долоню Динька. – Ви забуваєте, що й садок при хаті є, і хлів,- ніяковіючи, говорив хлопець (Зар., На.. світі, 1967, 246);

Decidido, acordado.

По руці кому – у той самий бік, по дорозі. – Хіба Тимофієві по руці з тобою йти?- обізвалася Пріська, далека Тимофієва родичка (Мирний, III, 1954, 44);

De la mano con alguien: del mismo lado.

Потягнути (потягти) рукуnза ким, за кого – стати на чийсь бік, підтримати когось. – Я потягну руку за тобою. Побалакати ще з товаришами, суддями можу, і.. присудимо тобі посунути обніжок у Василів город… (Тесл., З книги життя, 1949, 121); Він потяг руку за свого брата дворянина (Мирний, III, 1954, 394);

Halarle la mano a alguien: pasarse de su lado.

Простягати (простягти, простягнути) руку (руки) [за милостинею (Христа ради і т. ін.) ]; [Іти (піти)] з довгою рукою під церкву – жебрачити, старцювати. По улиці попідтинню Вдова шкандибає Під дзвіницю, сердешная, Руки простягати До тих самих, до багатих, Що сина в солдати Позаторік заголили (Шевч., II, 1953,122); – Коли б часом мені знов не довелось простягати руку за милостинею попід монастирями, бо до дочки я не вернусь,- сказала Майбородиха (Н.-Лев., IV, 1956, 281); Спасибі, добрі люди зглянулись, а то б прийшлося [дідові] тинятися,.. Христа ради руку простягати… (Мирний, І, 1949, 157); [Текля:] Дай же й мені [гостинців]. [Охрім:] Під церкву з довгою рукою (Кроп., І, 1958, 382);

Envejecer, mendigando.

Рука в руку; Рука об руку; Рука з рукою; Рука в руці: а) пліч-о-пліч, поруч. Від ранку до вечора на вільнім повітрі, рука в руку, в любих, тихих розмовах робили вони зразу ближчі, а з часом щораз дальші прогулянки (Фр., VI, 1951, 308); Вони біжать, рука з рукою, по саду до огорожі (Вовчок, Вибр., 1937, 112); Подруги за вікнами проходять З нареченими – рука в руці… (Дмит., Вірші.., 1949, 20); б) у тісному єднанні, разом, спільно. Свідомі робітники дуже добре знають, що чорна сотня з буржуазією працюють рука в руку.. (Ленін, 34, 1973, 393); У давніх людей поезія і музика довго йшли рука об руку, поезія була піснею (Фр., XVI, 1955, 267);

Mano a mano:
a) lado a lado, juntos;
b) en unidades cerradas, muy cercano, en unión.

Рука [не] піднімається (підіймається, підніметься, підійметься, підводиться, підведеться, підноситься, піднесеться, здіймається, здійметься, знімається, зніметься, зводиться, зведеться і т. ін.): а) [не] вистачає рішучості на що-небудь, [не] дозволяє сумління зробити щось. – Мені нараховано сім тисяч карбованців додаткової оплати. І я вам, товариші, скажу чесно. У мене рука не піднімається до цих чужих, не мною зароблених, грошей (Кучер, Трудна любов, 1960, 462); Ви так по-лицарськи говорите про жінок-критиків, що після сього якось рука не здіймається писати щось критичного проти Вас [О. Маковея] (Л. Укр., V, 1956, 126); Цей шолом, розпечений набіло, Надівали на єретика, Певно, на таке жорстоке діло Тільки в папи здійметься рука (Павл., Бистрина, 1959, 45); б) (на кого) [не] вистачає рішучості, [немає] спроможності (побити кого-небудь, зробити замах на когось) – Слухай, приятелю,- каже, дишучи важко, Петро, – не буду я з тобою битись; тепер моя рука на тебе не підніметься (П. Куліш, Вибр., 1969, 105); – Бач, який чистоплюй: рука в нього не здійметься на своїх! (Гончар, II, 1959, 79);

a) proponerse hacer algo, permitirse conscientemente hacer algo;
b) ser capaz.

Руки вгору! – наказ здатися без бою, не чинячи опору. Вова тихо вліз у нору. Враз – бандити перед ним, Вова крикнув: «Руки вгору!» Крики, постріли та дим (Сос., II, 1958, 45);

¡Manos arriba! – orden de rendición que se le da a los combatientes vencidos

Руки геть від кого – чого! – вигук, який виражає вимогу невтручання в чиї-небудь справи, збереження недоторканності кого-, чого-небудь. Геть руки від Кореї! Геть напади розбійницькі! За мир! (Рильський, III, 1961, 72);

¡Lejos las manos de…! (algo o alguien): orden que se da a una persona para que no interfiera con algo o alguien, que preserve su derecho de inviolabilidad.

Сон у руку – виявлятися віщим, справджуватися (про сновидіння). Про той сон він одразу ж забув. Коли б хто спитав, а що ж снилось, навряд би чи й пригадав.. А сон той, коли б потрапив на зуби ворожбитам, був просто-таки віщим або, як кажуть – сном у руку (Збан., Сеспель, 1961, 412); Свій сон я розповів Василеві. Вася засміявся: – Твій сон в руку… Батюшка любить бенкетувати. Колись сам побачиш… (Ковінька, Кутя.., 1960, 32);

Sueño a la mano: un sueño que se volvió realidad.

Умивати (умити) руки – ухилятися від участі в якій- небудь справі, знімати з себе відповідальність за щось. Шугалія сподівався на його підтримку, а коли Перегуда умив руки, то Пилип, видно, плюнув на все й почав топить і його (Кучер, Трудна любов, 1960, 594);

Lavarse las manos: demostrar que se evade la responsabilidad en algo, por una supuesta falta de participación.

Щедрою рукою — не шкодуючи, пе виявляючи скупості. Щедрою рукою перекладала баба з своєї старої в молоду Чіпчину голову усе, що заховала її шестидесятилітня пам’ять (Мирний, І, 1949, 144);

Con mano generosa: sin escatimar en gastos..

2. Кожна з верхніх кінцівок людини як знаряддя діяльності, праці. Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі (Мирний, І, 1949, 364); О дзвоне крапель весняних, О брость набрякла на деревах! Хіба ж не треба рук моїх Для виросту садів вишневих? (Рильський, II, 1960, 321);

2. MANO DE OBRA. Cada una de las dos extremidades superiores humanas como instrumento de trabajo.

// перен. Слід, результат чиєї-небудь діяльності. Стіл з купою книжок на ньому, невеличкий каламар, годинник, рукописи, аркуші писані, друковані, білі — все ніби в якомусь неладі розкинуте по столі, але на всьому видко дбалу, люблячу жіночу руку (Хотк., І, 1966, 43).

// Resultado de la actividad de una persona.

@ Брудними руками робити що — нечесно, непорядно (діяти); Від руки — ручним способом. Єнченко невдоволено глянув на списаний від руки аркуш (Автом., В. Кошик, 1954, 3);

@ Hacer algo con manos sucias: deshonesto, deplorable.

Діло (справа) рук чиїх (руки чиєї) — хтось є творцем чого-небудь або причиною чогось. Навіть місто, що розсипалось по долині над морем, не здавалось мені ділом людських рук, а просто тільки частиною пейзажу (Л. Укр., III, 1952, 597); [Комендант:] Горожани! Смерть короля Завойовника — діло ваших рук (Мам., Тв., 1962, 49); Будівництво соціалізму є справою рук, енергії і розуму мільйонних мас трудящих (Ком. Укр., 4, 1970, 20);

Tal persona es la responsable de la creación de algo.

На всі руки майстер — людина, яка вміє все робити, вправна в усякому ділі. [Семен:] Я все можу, Лесю. Взимку молотом у кузні гупав, трактори ремонтував, кіномеханіка заміщав… [Леся:] Майстер на всі руки (Зар., Антеї, 1961, 49); Виявилось,(Збан., Єдина, 1959, 218);

Persona hábil para cualquier trabajo, que puede hacer de todo.

Не тримати в руках — не робити чого-небудь. Гарно наша Гапка жито жне, що й серпа в руки не бере (Номис, 1864, № 14075);

Cruzarse de brazos: no hacer nada.

Не тримати в руках — не робити чого-небудь. Гарно наша Гапка жито жне, що й серпа в руки не бере (Номис, 1864, № 14075);

Під руку говорити (дивитися і т. ін.) кому — заважати кому-небудь працювати, розмовляючи з ним або розглядаючи його роботу;

Interferir con alguien en algo, trabajo o plática, o escrutar su trabajo.

Помер (загинув, впав і т. ін. ) від руки чиєї хто — хто-небудь був убитий кимсь. По суті, Шевченко так само, як і Пушкін, помер від руки Миколи І (Рильський, X, 1962, 38); Він [Павлик Морозов] загинув тринадцяти літ Від руки куркуля (Бичко, Вогнище, 1959, 39); То був найперший ворог, що впав від Яреськової руки (Гончар, II, 1959, 32);

Morir por mano de alguien: ser asesinado por esa persona.

Поприкладати руку (руки) до чого — багато й старанно попрацювати (про всіх або багатьох);

Trabajar duro.

По руці кому що — про те, що зручно тримати, носити, чим добре користуватися під час роботи і т. ін. Добре було б і перстень до серег мати, теж срібний, і по руці, а не такий, як у Горпини (Мирний, III, 1954, 20);

Lo que es conveniente vestir o la vestimenta adecuada para cierto traabajo.

Права рука чия — чий-небудь найближчий помічник, спільник. — Хто він? — спитав молодик Вергуна, коли полковник відійшов на чималу відстань.— Антін Головатий, права рука кошового… (Добр., Очак. розмир, 1965, 71);

«La mano derecha» de alguien es su más cercano colaborador, su persona de confianza.

Руки відвалюються (відваляться) у кого; [Ні (й)] рук[, ні ніг] не чути — хто-небудь дуже стомився. Од натоми [утоми] ні рук, ні ніг не чули [некрути], а спати довго не спали… (Мирний, І, 1949, 221); Навіть приємно, що все своє, не куповане. А то тягнися на базар, за добрих п’ять кварталів.. А поки довезеш усе куповане, то й рук не чуєш за тими клунками й корзинками (Кучер, Трудна любов, 1960, 277);

Estar demasiado cansado.

Руки не відваляться (не відпадуть і т. ін.) у кого — нічого не трапиться з ким-небудь від того, що він виконає якусь роботу. [Перший:] Поміг би й ти, то не відпали б руки (Л. Укр., І, 1951, 454);

No sucede nada tas un arduo trabajo

Руки не піднімаються (не підіймаються, не підводяться, не здіймаються, не знімаються) до чого — немає сил, бажання робити що-небудь. Не хочеться ні до чого прийматися; руки не здіймаються… (Мирний, III, 1954, 199);

Estar sin fuerza, ánimo o deseo de hacer nada.

Сидіти згорнувши (склавши, спустивши і т. ін.) руки — нічого не робити, нічим не займатися. — Вона дівчина здорова, робоча, бо цілий вік була в наймах, а в наймах не можна сидіть згорнувши руки (Н.-Лев., II, 1956, 179); — Підучилася коло вас, тепер на самостійну роботу пора. Нічого сидіти склавши руки… (Кучер, Трудна любов, 1960, 285); — Ви сидите собі спустивши руки та й граєте ідилію з селянами (Фр., VIII, 1952, 81);

Sentarse en posición de flor de loto sobre las manos: no hacer nada.

Умілі руки — про людину працьовиту, вправну в роботі. Неначе з сонця скована Умілими руками — Аж іскриться та блискає. Оце так справді школа! (Бичко, Вогнище, 1959, 168);

Manos hábiles: persona muy trabajadora.

Чужими (не своїми) руками — не самостійно, використовуючи працю, зусилля, енергію інших. Усе то була ватага, вигодувана чужою працею, обута й зодягнена чужими руками… (Мирний, І, 1949, 369);

Con manos ajenas: utilizando mano de obra para trabajos o esfuerzos; no realizar las cosas uno mismo.

Як без рук без кого — чого хто — хтось зовсім безпомічний, нічого не може зробити без кого-, чого-небудь. — Та нехай би там хоч і сто невісток було, а я Дарки не дам, бо я без неї як без рук (Л. Укр., III, 1952, 668); Ремонтували [в кузні Перегуди] всяку всячину, без якої в господарстві — як без рук (Іщук, Вербівчани, 1961, 5).

Depender totalmente de alguien más.

3. тільки одн. Манера писання, почерк. — Ага, я й забувсь — ось до тебе лист! Здається, від Богдана,— його рука,— сказав Павло, добуваючи з бокової кишені листа (Л. Укр., III, 1952, 583).

3. ESCRITURA. Forma peculiar de escribir de cada persona.

Підробляти (підробити) руку чию — писати почерком, дуже схожим на чий-небудь. [Зося:] Як добре підробляєш ти Богунову руку, ну, ніби він пише… (Корн., П’єси, 1947, 221).

Escribir A MANO.

4. тільки мн., перен. Робоча сила, робітники. Ішла [Левантина] в сусіднє село,— може, знайде там роботу. Тепер жнива, то скрізь рук треба (Гр., II, 1963, 259); — А що, коли й зовсім не наймемось? — стривожено вигукувала старша Лісовська.— Гляньте, скільки тих рук шукають сьогодні роботи! (Гончар, 1, 1959, 39);

4 MANO DE OBRA.

// Здатність до праці, діяльності. Ти хочеш бути моїм паном, хочеш взяти мене… мої руки, мій розум, мою волю і моє серце… (Коцюб., II, 1955, 223); Марко мало вірив у те, що сьогодні він зможе десь продати свої руки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 380).

//Habilidad para trabajar. «Tener (buena) mano»

5. тільки мн., перен. Про людину взагалі, яка має відношення до того, про що йде мова. Чиїх рук не втекла Хоменкова дочка Хвеська?.. Не втекла Максимових рук! (Мирний, І, 1949, 213); Бійці, як білки, вправно перескакували по столітніх повалених деревах, але коням з вантажем перебиратись було далеко важче. Деякі з них застрявали між дерев і, несамовито б’ючись, виламували ноги. Їх тут же кидали, розібравши боєприпаси по руках (Гончар, III, 1959, 99).

5. Persona relevante, importante, que vale.

@ З (із) других (третіх і т. ін.) рук — через посередника (посередників); не безпосередньо. Рік тому, прогавивши пасажирський, вони товарняком дісталися серед ночі до Харкова. Поки розвиднілось, товклися в душному переповненому вокзалі, а вдень із третіх рук здобували квитки, щоб хоч здалеку побачити й почути Маяковського (Жур., Нам тоді.., 1968, 6);

@ Por segunda mano: por medio de otra persona.

З (із) перших рук — без посередника (посередників); безпосередньо

De primera mano: personalmente, sin intermediarios. ;

З рук на руки (до рук, у руки) — безпосередньо, особисто кому-небудь (віддавати, передавати і т. ін.). Як же ті чоботи з рук до рук передавалися! Чоботи розглядали, чобітьми любували (Вовчок. І, 1955, 291); [Юда:] Так само продають їх [людей], як і все, як гуси, як худобу: поторгують і вдарять по руках.. А потім з рук у руки віддають їх тому, хто купить (Л. Укр., III, 1952, 141);

De mano a mano: dar algo, transmitir algo, directamente de una persona a otra.

Ходити (піти) по руках: а) переходити від одного до іншого. Восени 1894 року Володимир Ілліч читав у нашому гуртку свою роботу «Друзі народу». Потім «Друзі народу» без зазначення автора були надруковані на гектографі і ходили по руках (Веч. Київ, 1.Х 1968, 2); б) вступати у статеві зносини то з одним, то з другим (про жінку).

Caminar, ir a mano:
a) caminar de un lado a otro;
b) en mujeres, pasar de una relación sexual con uno, a otro.

6. перев. з означ., перен. Символ влади, панування. Ще ніколи піщани не зазнавали такого лиха, як тоді, коли ними правила міцна рука товстопузого Потаповича (Мирний, І, 1949, 204); Над тою щасливою країною простяг свою потужну руку справедливий і мудрий султан (Коцюб., І, 1955, 293); Був чотирнадцятий, був чорний рік.. В болоті грузли чоботи. Тяжка Давила землю і людей рука (Рильський, II, 1960, 57).

6. Como símbolo de poder, de dominio.

@ Брати (взяти, забирати, забрати) в [свої] руки (до [своїх] рук): а) (кого) підкоряти собі, примушувати слухатися, коритися і т. ін.— Ну,— гукнув Бертольд,— то байка! Я візьму співців тих в руки! (Л. Укр., І, 1951, 381); — Ти візьми їх [режисерів] усіх до рук, — сказав він мені..,— так візьми, щоб і не писнули (Ю. Янов., II,
1958, 18); б) (що) переймати на себе керівництво, управління чим-небудь. По смерті її Ївга взяла усе господарство у свої руки і не давала братові орудувати (Кв.-Осн., II, 1956, 257); Зазначу тільки свою радість, що власне Ви [Б. Д. Грінченко] взяли цю справу в свої руки, бо вже давно почувається пекуча потреба в упорядкуванню [упорядкуванні] видань для люду (Коцюб., III, 1956, 120); в) (що) захоплювати що-небудь, заволодівати чимсь. Йому раптом стало дуже ясно, що треба остаточно, негайно, рішуче брати владу в свої руки, в руки народу (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 54);

Tomar en las manos:
a) obligar a alguien a obedecer, a someterse al poder de uno;
b) tomar algo a cargo de uno, para liderar o encargarse de un asunto.

Брати (взяти) себе в руки (до рук) — переборюючи свої почуття, настрій і т. ін., добиватися повного самовладання. Дівчина взяла себе в руки і, намагаючись з усіх сил бути спокійною хоч зовні, пішла назустріч Романові Петровичу (Коз., Сальвія, 1959, 53); Ремо охопив сміх… Йому хотілося зареготати з такої комедії [моління], але, згадавши, що він теж мусульманин, що за найдрібніший прояв наруги ввесь план, що він його намітив, полетить шкереберть, взяв себе до рук… (Досв., Гюлле, 1961, 118);

Expresión utilizada para indicar que se han superado los sentimientos y se tiene pleno control de si mismo.

Віддавати (віддати) в (у) надійні руки — направляти до людини, яка викликає повне довір’я. При нагоді віддайте його в надійні руки. Він мусить.. забути всі страхіття війни (Логв., Давні рани, 1961, 55);

Guiar a una persona y obtener su plena confianza.

Віддавати (віддати, здавати, здати і т. ін.) в (на) руки (до рук) кому кого — передавати в чиєсь розпорядження, робити кого-небудь залежним від когось. «Так ось хто віддав його в руки панові»,— зупинився [дід Дунай] від страшного потрясіння (Стельмах, І, 1962, 431); Йому б чужої волі, його б комусь віддати до рук, самому ж собою розпоряджатися під такий бурхливий темп життя — важко (Ле, Міжгір’я, 1953, 193);

Transferir el poder a alguien.

Давати (дати) у руки чиї що — віддавати кому-небудь у розпорядження, користування щось. Випередивши капіталізм у ряді важливих галузей науки і техніки, соціалізм дав у руки миролюбних народів могутні матеріальні засоби для приборкання імперіалістичної агресії (Програма КПРС, 1961, 50);

Dar a alguien el mando o el permiso de utilizar algo.

Жити на свою руку — бути самостійним, незалежним;

Vivir de sus propias manos: ser independiente, autosuficiente.

Іти (піти, ходити і т. ін.) під руку чию (під рукою чиєю) — слухатися кого-небудь, коритися комусь. Не лише панни, а й кавалери радо йдуть під мою руку (Фр., IV, 1950, 256); Доки жив старий Швайка, сини ходили під його рукою, як воли в плузі (Панч, В дорозі, 1959, 22);

Ir por la mano de alguien: obedecerlo, estar bajo su dominio.

Попадати (попасти, попадатися, попастися, потрапляти, потрапити, діставатися, дістатися і т. ін.) у (в) руки (до рук): а) опинятися в чиємусь володінні, розпорядженні, у залежності від кого-небудь. Він накрив рукавом листівку, потягнув її до себе і шаснув рукою в кишеню. «Значить, у вірні руки попала листівка», раділа Тамара (Хижняк, Тамара, 1959, 39); Папки різні: сірі, зелені, жовті, коричневі. Останньою потрапляє мені до рук синя, досить розбухла, перев’язана шпагатиком (Логв., Давні рани, 1961, 11); б) бути захопленим. Несподівано налетів Вишневецький з військом. Усе Погребище попалось йому в руки (Н.-Лев., VII, 1966, 165); — Горде серце висушив той сором, що зламав я сам почесну зброю, що живим до рук дістався туркам (Л. Укр., І, 1951, 391);

Caer en las manos de alguien:
a) encontrarse en posesión de alguien, dependencia.
b) ser capturado.

Приймати (прийняти, брати, узяти) під свою руку кого — поширювати свою владу, своє керівництво на кого-небудь за його згодою. — Прости нас, князю, що ми тебе зневажали..: прийми нас під свою руку (Н.-Лев., VII, 1966, 176);

Aceptar en su mano: ¡acéptenos en su mano! – ¡tómenos bajo su poder, le obedeceremos!.

Простягати (простягти, простягнути) руку (руки) до чого, на що — намагатися заволодіти чим-небудь, захопити щось. — Хай би вже поміщицьку [землю] ділили [селяни], а то до хазяйської руку простягають (Стельмах, II, 1962, 9); — Вояки з союзничків не дуже браві.. Серед них є такі, Василю, що хочуть, щоб ми знесилились у цій війні, а потім і самим простягти з-за океану на нашу землю свою загребущу руку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 251);

Extender la mano hacia algo o alguien: querer tener poder sobre esa persona o cosa.

Ставати (стати і т. ін.) під чию руку — добровільно приєднуватися до кого-небудь, визнаючи його владу, керівництво. Дрібні шляхтичі поприставали до його війська, ставали під його руку, щоб оборонятись од козацьких загонів (Н.-Лев., VII, 1966, 190);

Entrar bajo la mano de alguien: entrar voluntariamente bajo su mando.

У (в) надійних руках, із сл. бути, перебувати і т. ін. — у людини, яка викликає повне довір’я.— Істап з помічниками, суддями і агітаторами перебуває в надійних руках (Багмут, Щасл. день.., 1959, 222);

En manos confiables: bajo el mando de una persona totalmente confiable.

У (в) руці чиїй (руках чиїх); У (в) руці (руках) у кого; Під рукою чиєю: а) у залежному, підлеглому становищі. [Єпископ:] Бог є цар і пан над усіма владиками земними,

En posición voluntaria de sumisión y obediencia a alguien.

@ Мати руку — користуватися протекцією, підтримкою, допомогою впливової людини. [Петро:] Звісно, ми люде темні, а він [старшина] з писарем і робе [робить], що схоче.. [Дід:] Він скрізь руку має, а ми що? (К.-Карий, I,1960, 51); В райцентрі він свій чоловік, руку має… (Горд., Дівчина.., 1954, 205);

Protestar utilizando una posición influyente.

8. тільки одн. Згода на шлюб, на одруження

8. Consentir matrimonio. «Pedir la mano de una mujer».

@ Віддавати (віддати) [і (й)] руку [і (й) серце] кому: а) погоджуватися стати чиєю-небудь дружиною, одружуватися з кимсь. Що дівчина нерадо віддає свою руку вдівцеві, се річ зовсім природна: сили вдівця вже зужиті, надломлені, чуття застигло (Фр., XVI, 1955, 58); Я їй віддав і серце й руку (Сос., II, 1958, 453); б) погоджуватися на одруження своєї дитини з ким-небудь. — На цьому місці, де ви доказали свою любов такими доводами, я віддаю вам руку своєї коханої єдиної дитини (Н.-Лев., VI, 1966, 83);

Darle la mano a alguien:
a) aceptar ser su esposa;
b) aceptar casar a su hija con alguien.

Просити руки див. просити. вони в його руці (Л. Укр., II, 1951, 234); Шкребтав [шкріб] старий Михайло в потилиці. Виходило ніби так, що він у сина в руках (Хотк., II, 1966, 86); б) (також під руками) у чиєму-небудь володінні, розпорядженні. Туман обдав нас подихом солоним, І стало темно, наче уночі. Тепер ти не фортеця, Альбіоне, В чужих руках від брам твоїх ключі (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 110); Закликаючи народ усіма засобами, які є під руками, боротися з окупантами, Батюк обирає собі один із них,— він з доручення Чернігівського обкому партії влаштовується директором великої мотузяної фабрики, де виробляють збрую для німецької армії (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 69).

Pedir la mano: pedir a los padres de la novia, que consientan que la pareja se case.

7. тільки одн., перен., розм. Впливова людина, яка може, здатна захистити, підтримати і т. ін. кого-небудь. — Знаєте, чиїм ад’ютантом Білограй був у війну? Знаєте! Отож. Генерала армії. От що за рука в нього там, нагорі (Мушк., Чорний хліб, 1960, 166).

7. Persona influyente que puede proteger, apoyar a una persona, causa o cosa.

Estándar
Sin categoría

Хлопець – Muchacho / Joven / Hijo

хлопець

muchacho

Transliteración:jlopets´
Sustantivo: masculino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo хлопець
Genitivo хлопця
Dativo хлопцеві, хлопцю
Acusativo хлопця
Instrumental хлопцем
Locativo на/у хлопці, хлопцеві
Vocativo хлопче

Plural

Caso> Declinación
Nominativo хлопці
Genitivo хлопців
Dativo хлопцям
Acusativo хлопців
Instrumental хлопцями
Locativo на/у хлопцях
Vocativo хлопці

Audio

diccionario de ucraniano

хлопець – muchacho


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ХЛОПЕЦЬ, пця, ч.

1. Дитина або підліток чоловічої статі. Учні, хлопці й дівчата, восьмого й дев’ятого класів стояли за партами й дивились у вікна (Долж., І, 1958, 297); Хлопець ріс крикливий і запальний. Як приходив час годування – кричав, як на пуп (Тют., Вир, 1964, 524);

1. MUCHACHO. Niño o adolescente, masculino.

// Те саме, що син. Балашиха послала найстаршого хлопця в шинок по горілку (Н.-Лев., II, 1956, 319); Трегубові діти на кір слабі та хлопець Рашевської на скарлатину (Л. Укр., V, 1956, 29); Там п’яний батько.., прийшовши із шинку, що єсть сили лупить по голові свого хлопця (Коцюб., І, 1955, 437);

//Sinónimo de Син – HIJO.

// Молодий чоловік, юнак, парубок. Не йде дівка до церкви богу молиться, а йде на хлопців дивиться (Укр.. присл.., 1963, 213); Старшим боярином був з города парубок, свитник Василь. Хлопець гарний, русявий, чисто підголений (Кв.-Осн., II, 1956, 27); Вранці Ярему вінчали; А ввечері мій Ярема (От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану (Шевч., І, 1963, 129).

//Hombre joven, sinónimo de юнак, пабурок.

Під хлопця стригтися (постригтися) – постригтися, як молодий чоловік, юнак (про жінок). Була вона ще зовсім молода, висока, міцно, але приємно збудована, мала лукаво вигнуті уста і різнобарвні очі, стриглася під хлопця (Загреб., Диво, 1978, 13).

Para mujeres: estar bajo el cuidado de un muchacho.

2. перев. мн. Уживається як назва чоловіків (здебільшого при звертанні). Микола подумав, встав, покликав Кавуна і вербівських бурлак надвір і нишком промовив: – Знаєте що, хлопці Давайте провчимо вражого пана, щоб не квапився ганяться за бурлаками! (Н.-Лев., II, 1956, 201); – Якби хоч війна швидше кінчилась. Повернуться хлопці з фронтів – наведемо лад (Головко, II, 1957, 497); Блискавиці над горою, грім за гаєм грюка. Гей, тримайте, хлопці, зброю, добивайте крука! (Сос., II, 1958, 41); – Ти його [Черниша] просто мало знаєш,- заперечив Сагайда.- Він лише на вигляд теоретик, а насправді задушевний хлопець (Гончар, III, 1959, 336).

2. Como sustituto del nombre propio, como apelativo. O cuando el interlocutor ignora el nombre del apelado.

3. заст. Підліток-слуга. – Не було в мене ні кухаря, ні хлопця (Кв.-Осн., II, 1956, 244); Тонкі готельні хлопці з галунами і в новеньких костюмах.. вистукують каблуками в рожеві плити (Коцюб., II, 1955, 411); // заст. Поводир у сліпого. Весело подивиться на сліпого кобзаря, як він сидить собі з хлопцем, сліпий, під тином, і весело послухать його, як він заспіває думу про те, що давно діялось..; весело… а все-таки скажеш: «Слава богу, що минуло» (Шевч., І, 1963, 142); Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідає з своїм хлопцем (Вовчок, VI, 1956, 231).

3. SIRVIENTE ADOLESCENTE.

Estándar
Sin categoría

Цинерарія – Cineraria

цинерарія

cineraria

Transliteración:tsyneraria
Sustantivo: femenino

Tabla de declinaciones

Singular

Caso Declinación
Nominativo цинерарія
Genitivo цинерарії
Dativo цинерарії
Acusativo цинерарію
Instrumental цинерарією
Locativo на/у цинерарії
Vocativo цинераріє

Plural

Caso> Declinación
Nominativo цинерарії
Genitivo цинерарій
Dativo цинераріям
Acusativo цинерарії
Instrumental цинераріями
Locativo на/у цинераріях
Vocativo цинерарії

diccionario de ucraniano

цинерарія – cineraria


Definición y ejemplos

Definición en ucraniano y traducción al español:

ЦИНЕРАРІЯ, ї, ж.

Декоративна трав’яниста рослина родини складноцвітих з яскравими суцвіттями. Цинерарія є однорічною кімнатною рослиною, яка в квітникових господарствах цвіте у лютому – квітні (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 163).

CINERARIA.Planta ornamental de la familia de las compuestas, con un tallo de unos 50 cm, hojas dentadas y flores olorosas cuyo color depende de la variedad.

Estándar